Китайські вчені представили значне досягнення у сфері штучного інтелекту: суперкомп’ютер, архітектура якого відтворює будову мавпячого мозку. Ця інноваційна система, названа “Дарвінова Мавпа” або “Укун” (Wukong), налічує понад 2 мільярди штучних нейронів і більш ніж 100 мільярдів синапсів. За своїми параметрами вона приблизно відповідає нейронній структурі мозку макаки – одного з найрозумніших приматів, відомих своїми складними соціальними взаємодіями та здатністю до навчання. Дослідники з Піднебесної сподіваються, що новий суперкомп’ютер стане потужним інструментом для нейробіологів у проведенні симуляцій, а також важливим кроком на шляху до створення загального штучного інтелекту (ЗШІ). ЗШІ – це гіпотетична форма штучного інтелекту, яка володіє розумом і здатністю до розмірковувань, подібними до людських, і здатна виконувати будь-яку інтелектуальну задачу, яку може вирішити людина.
Потужність, натхненна біологією
На відміну від звичайних штучних нейронних мереж, які діють за класичними обчислювальними принципами і обробляють дані за допомогою безперервно змінних бінарних значень, нейроморфні системи, такі як “Дарвінова Мавпа”, функціонують на основі імпульсних нейронних мереж (ІНМ). ІНМ – це модель нейронних мереж, що імітує передачу сигналів між нейронами в мозку ссавців. Вони реагують на електричні сигнали та обробляють і передають дані через періодичні спалахи (або імпульси) активності. Біологічний нейрон генерує електричний імпульс, коли сигнали, які він отримує від інших нейронів, досягають достатнього рівня для запуску реакції. Штучні нейрони в ІНМ відтворюють цей механізм, спрацьовуючи лише тоді, коли накопичать достатній електричний вхідний сигнал.
Така будова дозволяє ІНМ обробляти дані паралельно, що потенційно робить їх значно продуктивнішими за традиційні архітектури суперкомп’ютерів. Нейроморфні системи також вирізняються енергоефективністю: штучні нейрони після кожного імпульсу переходять у короткий період спокою, під час якого вони не реагують на нові вхідні дані. Це обмежує частоту їхнього спрацьовування, сприяючи суттєвому зниженню загального споживання енергії. Дослідники зазначають, що “Дарвінова Мавпа” споживає лише 2000 ват енергії — приблизно стільки ж, скільки електричний чайник або фен, що є вражаючим показником для суперкомп’ютера. І це попри те, що її живлять 960 нейроморфних чипів Darwin III, кожен з яких підтримує до 2,35 мільйонів імпульсних нейронів.
Інші нейроморфні досягнення
Попереднім рекордсменом у нейроморфних обчисленнях була система Hala Point від американської компанії Intel – світового лідера у виробництві мікропроцесорів. Hala Point мала 1,15 мільярда штучних нейронів та 128 мільярдів штучних синапсів, розподілених між 140 544 обчислювальними ядрами. Intel заявляє, що її система здатна виконувати 20 квадрильйонів операцій за секунду, або 20 петаопс. Проте, оскільки нейроморфних комп’ютерів зараз дуже мало, і вони обробляють дані інакше, ніж традиційні суперкомп’ютери, їхнє пряме порівняння за продуктивністю є складним завданням.
У своїй заяві команда “Дарвінової Мавпи” повідомила, що платформа вже успішно продемонструвала свої можливості у когнітивних завданнях, таких як логічне мислення, генерація контенту та розв’язання математичних задач. Для цього використовувалася модель штучного інтелекту, розроблена китайським стартапом DeepSeek, що спеціалізується на передових розробках у галузі ШІ. Ця система також активно застосовується для симуляції мозку тварин з різним рівнем нейронної складності, зокрема рибок даніо-реріо та мишей, що є частиною ширших досліджень у галузі нейронаук. Ці дослідження є надзвичайно цінними для розуміння принципів роботи біологічного мозку та розробки ще досконаліших систем штучного інтелекту.
Розробка “Дарвінової Мавпи” здійснювалася дослідниками з Чжецзянського університету – одного з найпрестижніших вищих навчальних закладів Китаю, відомого своїми інноваційними дослідженнями – та лабораторії Чжецзян (Zhejiang Lab). Остання є науково-дослідним інститутом, створеним спільно урядом провінції Чжецзян та китайським технологічним гігантом Alibaba Group – однією з найбільших компаній у світі, що працює у сфері електронної комерції, роздрібної торгівлі, інтернету та технологій. Новий суперкомп’ютер є наступником проєкту “Дарвінова Миша” (“Міккі”), запущеного у вересні 2020 року, який мав 120 мільйонів штучних нейронів, що відповідає обсягу мозку миші.
