Одна з найруйнівніших епох в сучасній історії людства, Друга світова війна, що вирувала з 1939 по 1945 рік і охопила значну частину планети, водночас стала часом, коли потужні американські компанії об’єднали свої зусилля, аби допомогти Антигітлерівській коаліції здобути перемогу. Ця коаліція, що об’єднувала такі держави, як Сполучені Штати, Велика Британія, Радянський Союз (з 1941 року), Франція та багато інших країн, вела боротьбу проти країн Осі. Внесок американської промисловості був величезним: легендарні Harley-Davidson та Indian Motorcycles виробляли мотоцикли для військ, Ford виступив із відомим та надпотужним 18-літровим (приблизно 18 000 куб. см) двигуном GAA V8, що став рушійною силою для домінантних у битві танків M4 Sherman – одних з наймасовіших та найважливіших американських танків війни. Водночас General Motors, через свій підрозділ Fisher Body, відповідав за випуск понад 18 000 танків та винищувачів танків.
Серед цих виробників особливе місце посідає Dodge (який належав корпорації Chrysler), чия серія легких вантажівок WC часто вважається безіменним героєм Другої світової війни. Ці легкі вантажівки серії WC були присутні практично на всіх сухопутних театрах воєнних дій – тобто географічних регіонах, де велися бойові дії, таких як Західний фронт, Північна Африка чи Тихоокеанський регіон. Завдяки їхній багатофункціональності та надзвичайній надійності, вони випускалися у різних модифікаціях для різноманітних завдань: від найпоширеніших версій для перевезення вантажів до санітарних машин, самоскидів, пікапів, а також командних, розвідувальних, радіозв’язкових, транспортних засобів для зброї та машин для встановлення телефонного зв’язку. Враховуючи їхнє широке використання, ці вантажівки швидко стали невід’ємною частиною щоденних військових операцій, що зрештою сприяло перемозі Союзників.
Як серія WC замінила цивільні вантажівки VC, адаптовані для фронту
Виробництво вантажівок серії WC компанія Dodge розпочала у 1940 році з амбітною метою: створити транспортний засіб, який міг би повністю замінити вантажівки Dodge VC. Моделі VC були легкими цивільними машинами, нашвидкуруч адаптованими для потреб воєнних дій. Хоча WC, подібно до VC, також розроблялися як легкі вантажівки, їхньою відмінністю стало те, що вони були сконструйовані з нуля саме як військові автомобілі.
Перша модель, названа WC-1, стала провісником цілої низки різноманітних модифікацій серії WC. Компанія Dodge присвоювала їм позначення, які вказували не лише на їхнє призначення на полі бою, а й на особливості та специфікації, якими вони відрізнялися. Серед перших значущих позначень були вантажівки WC-1 до WC-5, що використовувалися як транспортні засоби з експрес-кузовом. Вони мали такі особливості, як закриті кабіни для WC-1 та WC-5, а також поперечні сидіння для WC-3 та WC-4. Ця система позначень продовжувалася аж до 60-х років, демонструючи, як Dodge створювала вантажівки практично для будь-якого застосування на передовій. Серед них WC-51 (вантажна машина) та WC-52 (вантажна машина з лебідкою) стали одними з найпоширеніших: з 1942 по 1945 рік автовиробник випустив 123 541 та 59 114 одиниць відповідно.
Вантажівки WC служили на багатьох фронтах протягом усієї війни
Компанія Dodge також випустила тисячі інших модифікацій серії WC. Серед них варто виділити WC-54 – санітарну машину, якої з 1942 по 1944 рік було виготовлено 26 002 одиниці. Крім того, вироблялися моделі WC-62 та WC-63 – повнопривідні (6×6) півторатонні вантажівки, що випускалися з 1943 по 1945 рік. Dodge виробила понад 20 000 одиниць кожного типу, єдиною відмінністю між ними було те, що WC-63 оснащувалася лебідкою.
Проте деякі модифікації випускалися дуже обмеженими партіями. Наприклад, WC-5 з експрес-кузовом та WC-20 (лише шасі) були виготовлені у кількості лише 60 та 30 одиниць відповідно. Панельні вантажівки WC-37 та WC-49 (4×2) мали лише шість та вісім одиниць відповідно. А моделі WC-50 та WC-39, обидві призначені для встановлення телефонного зв’язку (4×2), були виготовлені лише в одному екземплярі кожна.
Незалежно від обсягів виробництва кожна вантажівка WC стала невід’ємною для щоденних військових операцій. Вони пробиралися крізь вогонь, щоб транспортувати зброю та війська, рятувати поранених солдатів та служити командними пунктами, виконуючи безліч інших життєво важливих завдань. Можна стверджувати, що без них або будь-яких інших транспортних засобів, що виконували подібні функції, війна могла б завершитися зовсім інакше. Тому, хоча історія, можливо, більше прославляє такі знакові бойові машини, як танки Sherman або американські важкі бомбардувальники Boeing B-17 Flying Fortress – один з найвідоміших літаків-бомбардувальників США часів Другої світової війни, що здійснював стратегічні місії на Європейському та Тихоокеанському театрах війни, – пам’ятаймо, що вантажівки WC відіграли не менш важливу роль у допомозі Союзникам здобути перемогу.
