Видатні творці, такі як художник Сальвадор Далі та винахідник Томас Едісон, були відомі тим, що використовували сновидіння для розпалювання свого творчого процесу. Щоб знайти нові ідеї, ці чоловіки дозволяли собі занурюватися у сон лише на кілька миттєвостей, а потім прокидалися, щоб зафіксувати сновидні видіння, які виникали на межі несвідомості.
Однак багато хто вважає, що сновидіння виникають лише на одній стадії сну, відомій як швидкий рух очей (ШРО-сон). Тож чи можливо бачити сни під час інших стадій сну, як це, імовірно, робили Далі та Едісон?
Хоча сновидіння на різних стадіях сну можуть набувати різних форм, ШРО-сон безперечно не є єдиним часом, коли ми мріємо, повідомили експерти видання Live Science.
“Переконання, що сновидіння пов’язані лише зі швидким сном, походить від людей, які не знайомі з предметом детально, або мають дещо застарілі знання”, – повідомила Live Science електронною поштою Ізабель Арнуль, невролог-сомнолог із Сорбоннського університету в Парижі.
Коли ШРО-сон був вперше описаний у 1950-х роках, він мав кілька легко спостережуваних характеристик, які спонукали вчених пов’язати цю стадію сну зі сновидіннями. ШРО-сон, що становить близько 25% нашого загального часу сну, характеризується мозковими хвилями, які нагадують електричну активність під час неспання, швидкими рухами очей та повним паралічем тіла. Вчені теоретизували, що ці швидкі рухи очей відображають, як люди “дивляться” свої сни, а тіло паралізоване, щоб запобігти втіленню цих сновидінь у реальному житті. Хоча ці теорії про ШРО-сон досі актуальні, вчені тепер знають, що ці зовнішні фізичні характеристики не обов’язково потрібні для того, щоб сновидіння відбувалися.
Дійсно, коли людей будять під час ШРО-сну, вони часто повідомляють про яскраві сновидіння з сильною сюжетною лінією. Але після відкриття ШРО-сну подальші дослідження показали, що люди бачать сни й під час повільного сну (ПС-сну).
Різниця між сновидіннями ШРО- та ПС-сну
В одному дослідженні Арнуль використовувала препарат для пригнічення ШРО-сну у невеликої групи учасників, а потім регулярно будила їх протягом ночі, щоб перевірити, чи бачили вони якісь сни. Багато учасників повідомили про згадування сновидного ментального змісту після пробудження, хоча вони ніколи не входили у ШРО-сон. Однак, згідно з їхніми звітами, структура та зміст цих сновидінь дещо відрізнялися.
“Сновидіння ПС-сну менш часті, коротші, менш яскраві, більш концептуальні або схожі на думки, і часто не мають чіткого сюжету”, – повідомила Live Science електронною поштою Франческа Сікларі, дослідниця сну з Нідерландського інституту нейронаук. “Натомість сновидіння ШРО-сну майже завжди схожі на історії, яскраві та багаті на сенсорні деталі. Однак існує значна варіабельність. Іноді сновидіння ПС-сну мають дуже мінімальний зміст, а іноді вони можуть бути надзвичайно схожими на сновидіння ШРО-сну”.
Сікларі використовувала електроенцефалографію (ЕЕГ) – метод, що вимірює електричну активність у мозку – щоб дізнатися більше про сновидіння під час різних стадій сну. Вона виявила, що як ШРО, так і ПС-сновидіння мають деякі схожі характеристики на ЕЕГ, хоча стадії ШРО та ПС-сну зазвичай виглядають зовсім по-різному на ЕЕГ-скануванні. Вона також виявила, що коли мозкова активність людей повільніша, вони з меншою ймовірністю повідомляють про сновидіння після пробудження.
Таємниці, що чекають на розгадку
Хоча ці результати проливають світло на механізми, що стоять за сновидіннями під час ШРО та ПС-сну, багато питань залишаються без відповіді. Вчені досі не розуміють, як саме мозок генерує сновидіння, чому нам так важко їх запам’ятовувати, і чому ми взагалі бачимо сни. Вони сподіваються, що якщо зможуть дізнатися більше про сновидіння – і різні стадії сну, на яких вони відбуваються – це може розкрити глибинні істини про те, як працює людський мозок.
“Сновидіння є набагато частішими та різноманітнішими, ніж більшість людей уявляють – ми зазвичай пам’ятаємо лише крихітну частку наших снів”, – сказала Сікларі. “Вивчення їх дає нам унікальну перспективу на те, як працює розум, коли він від’єднаний від зовнішнього світу”.
Довідкова інформація
Сальвадор Далі
Сальвадор Далі (1904–1989) – видатний іспанський художник, один з найвідоміших представників сюрреалізму. Його роботи вирізняються унікальною фантазією, дивними образами та символікою. Далі активно експериментував з різними техніками та жанрами, а його творчість мала значний вплив на розвиток мистецтва XX століття. Він був відомий своєю ексцентричною особистістю та прагненням занурюватися у світ підсвідомості, зокрема через використання гіпнагогічних станів (станів між неспанням і сном) для генерації творчих ідей.
Томас Едісон
Томас Едісон (1847–1931) – американський винахідник і бізнесмен, чиї винаходи значно вплинули на життя людей у всьому світі. Йому приписують створення багатьох важливих пристроїв, зокрема вдосконалення електричної лампочки, фонографа та кінетоскопа. Едісон був відомий своїм прагненням до практичних застосувань наукових знань та мав безліч патентів на свої винаходи. Його підхід до вирішення проблем часто включав нетрадиційні методи, зокрема короткі періоди дрімоти для стимулювання інсайтів.
Швидкий сон (ШРО-сон)
Швидкий сон, або ШРО-сон (від англ. Rapid Eye Movement, REM – швидкий рух очей) – це одна з основних стадій сну, що характеризується швидкими рухами очей, високою мозковою активністю (схожою на стан неспання) та тимчасовим паралічем більшості м’язів тіла. Саме на цій стадії, як вважається, відбувається більшість яскравих і емоційно насичених сновидінь. ШРО-сон відіграє важливу роль у процесах навчання, пам’яті та емоційної регуляції.
Повільний сон (ПС-сон)
Повільний сон, або ПС-сон (від англ. Non-Rapid Eye Movement, NREM – без швидких рухів очей) – це стадія сну, яка передує швидкому сну. Вона поділяється на кілька підстадій, що характеризуються поступовим зниженням мозкової активності та уповільненням серцебиття та дихання. Під час повільного сну відбувається відновлення фізичних сил, а також консолідація пам’яті. Хоча сновидіння на цій стадії менш яскраві та часті, ніж під час ШРО-сну, вони все ж існують і мають свої особливості.
Електроенцефалографія (ЕЕГ)
Електроенцефалографія (ЕЕГ) – це неінвазивний метод дослідження електричної активності головного мозку. Він полягає у записі електричних імпульсів, що виникають у мозку, за допомогою електродів, розміщених на шкірі голови. ЕЕГ використовується для діагностики різних неврологічних захворювань, вивчення функціонування мозку під час сну та неспання, а також для дослідження когнітивних процесів.
Сорбонна
Сорбонна – історичний та всесвітньо відомий університет у Парижі, Франція. Заснований у XIII столітті як теологічний коледж, він став одним з найстаріших і найпрестижніших університетів у Європі. Сьогодні “Сорбонна” є збірною назвою для кількох окремих університетів, які утворилися після реформи 1970 року та зберегли частину історичної спадщини. Це провідний центр освіти та наукових досліджень у багатьох галузях, включаючи гуманітарні, соціальні та природничі науки.
Нідерландський інститут нейронаук
Нідерландський інститут нейронаук (Netherlands Institute for Neuroscience) – це один з провідних науково-дослідних інститутів у Нідерландах, що спеціалізується на вивченні мозку та нервової системи. Він є частиною Королівської нідерландської академії мистецтв і наук (KNAW) і проводить фундаментальні дослідження у галузі нейробіології, неврології та психіатрії, зосереджуючись на механізмах функціонування мозку, а також на причинах та лікуванні неврологічних і психічних розладів.
