Життєва ситуація, коли ви звертаєтеся до лікаря зі скаргою на біль у горлі, і медсестра питає про алергії. Без вагань ви відповідаєте: “Пеніцилін”. Це твердження, яке ви повторюєте роками, можливо, з дитинства, бо так сказали батьки. Медсестра киває, робить позначку та продовжує прийом.
Однак, є велика ймовірність, що насправді у вас немає алергії на пеніцилін. За даними, від 10% до 20% американців заявляють про наявність у них алергії на пеніцилін, але при цьому менше 1% дійсно мають її.
Докторка Елізабет Ковінгтон, клінічний доцент фармації, що спеціалізується на інфекційних захворюваннях в Університеті Оберн, присвячує свої дослідження антибіотикам та медикаментозним алергіям, зокрема методам визначення справжньої алергії на пеніцилін. Університет Оберн — це провідний державний дослідницький заклад в Алабамі, США, заснований у 1856 році, відомий своїми досягненнями у наукових та медичних галузях. Завдяки своїм дослідженням, Ковінгтон переконана, що невірний діагноз алергії на пеніцилін може перешкодити пацієнтам отримати найвідповідніше та найбезпечніше лікування інфекцій. Це також збільшує ризик розвитку антимікробної резистентності – загрозливого явища, коли антибіотик перестає діяти проти бактерій.
На щастя, останніми роками стало значно простіше з’ясувати правду про алергію. Дедалі більше медичних фахівців визнають, що багато діагнозів алергії на пеніцилін є помилковими, і існують безпечні та прості способи дізнатися про свій справжній алергічний статус.
Надійний рятівник
Пеніцилін, перший в історії антибіотичний препарат, був відкритий у 1928 році шотландським бактеріологом Александром Флемінгом. Він видобув його з особливого виду цвілі, відомої як Penicillium notatum. Це знаменне відкриття стало революційним кроком у медицині, а вже у 1940-х роках пеніцилін почали широко використовувати для лікування різноманітних інфекцій, рятуючи мільйони життів. До пеніциліну та тісно пов’язаних з ним антибіотиків належать також амоксицилін та амоксицилін/клавуланат, відомий під торговою назвою Аугментин. Ці препарати часто призначають для боротьби з поширеними інфекціями, такими як отити, стрептококові ангіни, інфекції сечовивідних шляхів, пневмонія та стоматологічні інфекції.
Пеніцилінові антибіотики належать до класу антибіотиків вузького спектру дії, що означає їхню здатність вражати певні типи бактерій. Люди, які помилково заявляють про алергію на пеніцилін, частіше отримують антибіотики широкого спектру дії. Такі препарати знищують безліч видів бактерій, включно з корисними, що створює сприятливі умови для виживання та поширення резистентних штамів. Надмірне використання антибіотиків широкого спектру дії прискорює розвиток антибіотикорезистентності – глобальної проблеми, коли мікроорганізми стають стійкими до лікарських засобів. Окрім того, антибіотики широкого спектру дії можуть бути менш ефективними та часто дорожчими.
Чому виникають розбіжності?
Часто люди отримують ярлик “алергія на антибіотики” ще в дитинстві, коли у них виникає реакція, наприклад висип, після прийому ліків. Однак шкірні висипи нерідко супроводжують інфекційні захворювання в дитячому віці, оскільки багато вірусів та інфекцій можуть викликати такі прояви. Якщо дитина приймає антибіотик у цей час, її можуть помилково вважати алергіком, хоча висип міг бути спричинений самою хворобою.
Деякі побічні ефекти, такі як нудота, діарея або головний біль, можуть виникати під час прийому антибіотиків, але вони не завжди свідчать про алергічну реакцію. Ці поширені реакції зазвичай минають самостійно або їх можна контролювати. Лікар чи фармацевт може порадити, як зменшити такі побічні ефекти.
Люди також часто припускають, що алергія на пеніцилін передається у спадок. Проте наявність алергії у родича не означає, що ви також схильні до неї – це не є спадковим явищем.
І, нарешті, близько 80% пацієнтів зі справжньою алергією на пеніцилін втрачають її приблизно через 10 років. Це означає, що навіть якщо раніше у вас була алергія на цей антибіотик, її може вже не бути, залежно від часу виникнення вашої реакції.
Чому важливо знати, чи є у мене алергія на пеніцилін?
Вважати, що у вас є алергія на пеніцилін, коли її немає, може негативно вплинути на ваше здоров’я. По-перше, ви з більшою ймовірністю отримаєте сильніші антибіотики широкого спектру дії, які не завжди є найкращим вибором і можуть мати більше побічних ефектів. Ви також можете мати вищий ризик виникнення інфекції після операції та довше перебувати в лікарні у випадку госпіталізації через інфекцію. Більше того, ваші медичні рахунки можуть виявитися вищими через використання дорожчих препаратів.
Пеніцилін та його близькі родичі часто є найкращими засобами, що їх мають лікарі для лікування багатьох інфекцій. Якщо ви не маєте справжньої алергії, з’ясування цього може відкрити двері до безпечніших, ефективніших та доступніших варіантів лікування.
Як визначити, чи дійсно у мене алергія на пеніцилін?
Почніть з консультації з медичним фахівцем – лікарем або фармацевтом. Симптоми алергії можуть варіюватися від легкого висипу, що минає самостійно, до сильного набряку обличчя та утрудненого дихання. Медичний працівник може поставити вам кілька питань про ваші алергії: що саме сталося, як швидко після початку прийому антибіотика виникла реакція, чи потребувалося лікування, і чи приймали ви подібні ліки з того часу.
Ці питання можуть допомогти розрізнити справжню алергію від неалергічної реакції. У багатьох випадках такої співбесіди достатньо, щоб визначити відсутність алергії. Однак іноді може бути рекомендовано подальше тестування.
Одним зі способів дізнатися, чи дійсно у вас алергія на пеніцилін, є шкірний тест на пеніцилін, який включає крихітні проколи шкіри та невеликі ін’єкції під шкіру. Ці тести використовують компоненти, пов’язані з пеніциліном, щоб безпечно перевірити наявність справжньої алергії. Якщо шкірний тест не викликає реакції, наступним кроком зазвичай є прийом невеликої дози амоксициліну під наглядом лікаря, просто щоб переконатися в його безпеці.
Дослідження, опубліковане у 2023 році, показало, що у багатьох випадках пропуск шкірного тесту та безпосередній перехід до невеликої тестової дози також може бути безпечним способом перевірити наявність справжньої алергії. За цього методу пацієнти приймають низьку дозу амоксициліну та перебувають під спостереженням близько 30 хвилин, щоб перевірити, чи не виникне якась реакція.
Завдяки правильним запитанням, тестуванню та експертним знанням, багато людей можуть безпечно повернути пеніцилін як варіант для лікування поширених інфекцій.
