Пенсіонерка з Гааги, Нідерланди, 52-річна жінка, звернулася до амбулаторної психіатричної клініки зі скаргою на дивні та тривожні візуальні галюцинації. Вона розповіла лікарям, що коли дивилася на обличчя людей, бачила, як вони перетворювалися на обличчя драконів. Окрім того, драконоподібні обличчя з’являлися перед нею спонтанно, навіть коли поруч не було жодної людини. Ці видіння були надзвичайно бентежними та впливали на її здатність взаємодіяти з оточуючими.
За її словами, людські обличчя, які спочатку здавалися нормальними, “чорніли, набували довгих загострених вух та витягнутої морди, покривалися рептилоїдною шкірою та мали величезні очі яскраво-жовтого, зеленого, синього або червоного кольору”. Медики, які описали цей неординарний випадок у своєму звіті, дізналися, що жінка страждала від цих галюцинацій ще з дитинства. Гаага, де проживає пацієнтка, є одним із найбільших міст Нідерландів, відомим не лише як резиденція королівської родини, але й як важливий міжнародний центр правосуддя та дипломатії, що робить цей випадок ще більш помітним у медичному контексті.
Пошуки причин дивовижних видінь
Лікарі клініки провели комплексне обстеження, що включало аналізи крові, електроенцефалограму (ЕЕГ) для вивчення електричної активності мозку та неврологічний огляд. Усі ці тести показали нормальні результати. Однак магнітно-резонансна томографія (МРТ) мозку пацієнтки виявила кілька уражень поблизу сочевицеподібного ядра — важливої частини базальних гангліїв, яка відіграє роль у контролі рухів та когнітивних функціях, зокрема уваги та пам’яті. Ураження цієї ділянки мозку раніше пов’язували з когнітивними порушеннями, що можуть спостерігатися при шизофренії.
Знайдені ураження, розташовані у білій речовині мозку – ізольованій провідниковій системі, що з’єднує різні ділянки мозку – могли бути спричинені розривами дрібних кровоносних судин. Проте пошкодження не були нещодавніми, і, як припустили лікарі, могли бути присутніми від народження, можливо, внаслідок тимчасового кисневого голодування незадовго до або після пологів. Хоча ЕЕГ не виявила відхилень, медики вважали, що зорові галюцинації жінки викликані аномальною електричною активністю у ділянках мозку, що відповідають за обробку кольорів та облич – а саме, у вентральній потилично-скроневій корі. Ця ділянка, розташована в задній частині мозку, є вирішальною для розпізнавання об’єктів. Теорія лікарів полягала в тому, що ураження, виявлені на МРТ, могли спровокувати цю атипову електричну активність.
Рідкісний діагноз та шлях до одужання
В результаті ретельного обстеження лікарі встановили, що жінка страждала на одну з форм прозопометаморфопсії (ПМП). Це надзвичайно рідкісне захворювання впливає на те, як людина сприймає людські обличчя, спричиняючи їхні драматичні спотворення. Обличчя можуть здаватися збільшеними або зменшеними, вони можуть провисати, витягуватися вбік або зміщуватися зі свого звичного місця. Існують різні форми ПМП: при гемі-прозопометаморфопсії уражається лише одна сторона обличчя, тоді як при повнолицевій прозопометаморфопсії спотворення зачіпають все обличчя. Цей стан часто асоціюється зі змінами у структурі мозку та з такими порушеннями його функцій, як епілепсія, мігрень та інсульт.
На початку лікування пацієнтці призначили щоденні дози вальпроєвої кислоти — протисудомного засобу, який ефективно запобігає нападам, а також полегшує мігрені та симптоми біполярного розладу. Це лікування дозволило контролювати візуальні галюцинації жінки. Однак згодом вона почала відчувати слухові галюцинації: уві сні їй чулися гучні удари. Тоді лікарі змінили схему лікування, перевівши її на щоденний прийом ривастигміну – препарату, який зазвичай використовується для полегшення симптомів деменції, спричинених хворобою Альцгеймера або хворобою Паркінсона. Завдяки ривастигміну слухові галюцинації стали менш частими, а зорові симптоми знизилися до керованого рівня. Через три роки такого лікування жінка повідомила, що її робоча ситуація стабілізувалася, а соціальні стосунки значно покращилися.
Винятковий випадок у медичній історії
Прозопометаморфопсія є надзвичайно рідкісним станом. За останні 100 років у медичній літературі було описано лише 81 випадок. Для більшості людей, які страждають на це захворювання, спотворюючий вплив на людські обличчя триває лише кілька днів або тижнів. Відомі випадки, коли викликані ПМП спотворення робили обличчя людей “демонічними”, але у випадку цієї пацієнтки було незрозуміло, що саме викликало її високоспецифічне сприйняття рептилій-драконів. Цей унікальний прояв робить її історію особливо цінною для дослідників і медиків.
