Гелікоптери є надзвичайно універсальними повітряними суднами, здатними виконувати безліч цивільних та військових завдань. Історія їхнього практичного застосування почалася 14 вересня 1939 року, коли видатний інженер Ігор Сікорський підняв у небо свій власноруч спроектований VS-300. Сікорський, уродженець Києва (який тоді входив до складу Російської імперії, а нині є столицею незалежної України), став справжнім піонером гелікоптеробудування. Він заснував компанію Sikorsky Aircraft, що згодом створила такі знакові машини, як вертоліт Black Hawk, випущений у кількості 5000 одиниць для 36 країн світу. Хоча ці цифри вражають, вони все ж не наближаються до рекорду наймасовішого гелікоптера у світі. Навіть славетний Bell UH-1 Huey, відомий як “Г’юї” і випущений у 16 000 примірників, не посідає першого місця в цьому списку. “Г’юї” зарекомендував себе як справжній армійський роботяга під час війни у В’єтнамі, демонструючи неперевершену надійність та адаптивність, що зробило його одним із найвпізнаваніших символів військової авіації.
Щоб дізнатися, який гелікоптер є наймасовішим у світі, нам потрібно звернутися до батьківщини Сікорського — Росії, точніше, до вертольота Мі-8. Ця машина здійснила свій перший політ у 1961 році і перебуває у виробництві й донині, понад 60 років поспіль. Загалом було збудовано понад 17 000 таких гелікоптерів, і вони перебувають на озброєнні приблизно у 80 країнах.
Транспортний гелікоптер Мі-8 — універсальний роботяга
Це історична іронія, що наймасовіший гелікоптер у світі був натхненний конструкцією людини, яка змінила свою громадянську приналежність з Росії на Америку. Вважається, що поштовх до створення Мі-8 дав державний візит тодішнього лідера СРСР Микити Хрущова до Америки у 1959 році. Хрущов, який обіймав посаду Першого секретаря ЦК КПРС, був вражений, коли під час поїздки його транспортували на президентському гелікоптері Sikorsky S-58. Побачене надихнуло його на думку, що Радянському Союзу потрібен схожий повітряний засіб. Завдання створити таку потужну машину було доручено Михайлу Мілю — видатному радянському конструктору, засновнику конструкторського бюро, що носить його ім’я.
Повномасштабне виробництво Мі-8 розпочалося у 1964 році. Спочатку радянські військові поставилися до нього досить прохолодно, але їхня думка швидко змінилася, коли вони побачили, яку визначальну роль відігравали гелікоптери, подібні до армійського “Г’юї”, у В’єтнамській війні. Цей конфлікт, що тривав з кінця 1950-х до 1975 року, продемонстрував неперевершену ефективність гелікоптерів для перекидання військ, евакуації поранених та вогневої підтримки.
Фюзеляж Мі-8 має довжину майже 18.3 метра і оснащений двома турбінними двигунами ТВ2-117, кожен з яких розвиває потужність 1482 кінські сили. Це забезпечує йому можливість перевозити від 24 до 32 осіб, залежно від модифікації, а також вантажі вагою до трьох тонн. Наразі гелікоптер виробляється компанією “Вертольоти Росії”, що входить до складу державної корпорації “Ростех”. Виробництво Мі-8 та його варіанту Мі-17 здійснюється на двох заводах: Казанському вертолітному заводі та Улан-Уденському авіаційному заводі. Існує безліч модифікацій цього гелікоптера, включаючи згаданий Мі-17, який відзначається низкою удосконалень, таких як збільшена висота польоту, покращена продуктивність у спекотних умовах та потужніші турбовальні двигуни ТВ3-117МТ або ТВ3-117ВМ.
Мі-8: видатна, хоч і дещо суперечлива історія
Раніше ми згадували про універсальність гелікоптерів, і Мі-8 є яскравим підтвердженням цього. За свою кар’єру він виконував незліченну кількість завдань у різних країнах світу, зокрема в Ірані, Індії, Польщі, Україні та навіть Сполучених Штатах. Щоб повною мірою оцінити його багатофункціональність, варто розглянути декілька найпоширеніших варіантів. Наприклад, Мі-8Т — це військово-цивільна версія, що може перевозити до 24 пасажирів. Для більш розкішних подорожей існує варіант Мі-8С “Салон”, розкішний гелікоптер для VIP-персон, розрахований на одинадцять пасажирів, обладнаний камбузом та туалетом. Серед інших визначних модифікацій — літаючий кран Мі-8МТ, полярний дослідницький Мі-8МА та паливозаправник Мі-8ТЗ, і це лише деякі з них.
Протягом своєї довгої служби Мі-8 брав участь у багатьох подіях, що залишилися в історії. Одним із найтрагічніших епізодів стала ліквідація наслідків Чорнобильської аварії. Ця масштабна ядерна катастрофа, що сталася у квітні 1986 року, вимагала надзвичайних зусиль для локалізації пожежі та радіаційного забруднення. Гелікоптери Мі-8 використовувалися для скидання піску, борної кислоти та свинцю на палаючий реактор. Під час однієї з таких операцій було знято на плівку катастрофу гелікоптера Мі-8, який розбився, потрапивши у вихрові потоки, що утворилися над пошкодженим реактором. Десятиліття потому цей гелікоптер все ще знаходиться на передовій. Його активно використовують у різних ролях обидві сторони у триваючій російсько-українській війні. Навіть попри санкції, спрямовані проти виробника, Мі-8 залишається гелікоптером із неперевершеними обсягами виробництва та спадщиною, що не згасає.
