Леонардо ДіКапріо, чиє ім’я вже давно стало синонімом успішних кінопроєктів та співпраці з найвидатнішими режисерами сучасності, здивував шанувальників, назвавши стрічку, яку він сам найчастіше переглядає. У відвертій розмові з Полом Томасом Андерсоном, режисером його майбутнього фільму “Одна битва за одною”, опублікованій у впливовому журналі Esquire, ДіКапріо зізнався, що хоч він і рідко дивиться свої роботи, одна з них займає особливе місце в його серці – епічний байопік Мартіна Скорсезе “Авіатор” 2004 року.
Актор, який має на своєму рахунку “Оскар” та безліч престижних нагород, пояснив, що саме цей фільм став для нього поворотним моментом у кар’єрі. Він відчув, що вперше не просто виконував роль, а був повноцінним учасником творчого процесу, активно залученим у розвиток проєкту. Це дало йому відчуття справжнього прибуття в індустрію, дозволивши впливати на бачення фільму, а не просто слідувати чужому сценарію.
“Авіатор”: Більше, ніж просто роль
“Я рідко дивлюся будь-які свої фільми, але, чесно кажучи, є один, який я дивився частіше за інші. Це “Авіатор”, – поділився ДіКапріо. – Це тому, що це був для мене особливий момент. Я вже працював з Мартіном [Скорсезе] над “Бандами Нью-Йорка”, і я носив із собою книжку про Говарда Г’юза протягом 10 років. Я майже зробив цей фільм з Майклом Манном, але виник конфлікт, і я врешті-решт приніс його Мартіну. Мені було 30. Це був перший раз, коли як актор я відчув себе повноцінною частиною виробництва, а не просто актором, найнятим для виконання ролі. Я відчув відповідальність по-новому. Я завжди пишався цим фільмом і відчував зв’язок з ним як з ключовою частиною мого дорослішання в цій індустрії та першим кроком у ролі справжнього співтворця”.
За словами ДіКапріо, саме в цьому проєкті він відчув себе не просто виконавцем, а справжнім співтворцем. Він мав мрію перенести на екран історію легендарного Говарда Г’юза – ексцентричного американського мільярдера, винахідника, кінорежисера, авіатора та промисловця, чиє життя було сповнене грандіозних досягнень і водночас особистих трагедій та ментальних проблем. ДіКапріо майже десять років виношував цю ідею, читаючи книжки та досліджуючи життя Г’юза, і навіть мав намір співпрацювати з іншим видатним режисером – Майклом Манном, відомим за фільмами “Сутичка” та “Своя людина”. Проте, через розбіжності, доля звела його з Мартіном Скорсезе, з яким він вже успішно співпрацював над кримінальною драмою “Банди Нью-Йорка”. Саме цей тандем подарував світові “Авіатора”.
Тріумф на “Оскарі” та зміцнення партнерства
Фільм “Авіатор” став справжнім тріумфом, отримавши 11 номінацій на премію “Оскар”, серед яких були “Найкращий фільм”, “Найкраща чоловіча роль” для Леонардо ДіКапріо та “Найкраща режисура” для Мартіна Скорсезе. Стрічка здобула п’ять золотих статуеток, підтвердивши свій статус однієї з найвидатніших робіт року.
Цей успіх не лише закріпив репутацію ДіКапріо як одного з найталановитіших акторів свого покоління, але й цементував його плідну співпрацю з Мартіном Скорсезе. Їхній творчий тандем пізніше подарував світові такі кіношедеври, як кримінальний трилер “Відступники”, психологічний детектив “Острів проклятих”, сатиричну драму “Вовк з Волл-стріт” та епічну історичну драму “Вбивці квіткового місяця”.
Цікаво, що серед шанувальників “Авіатора” є й сам Пол Томас Андерсон – ще один культовий режисер сучасності, відомий своїми унікальними та глибокими фільмами, такими як “Магнолія” та “Нафта”. Він зізнався ДіКапріо, що може переглядати “Авіатора” будь-коли, що є найвищою похвалою від колеги.
Тепер світ кіно з нетерпінням чекає на нову спільну роботу Леонардо ДіКапріо та Пола Томаса Андерсона – фільм “Одна битва за одною”, прем’єра якого запланована на п’ятницю, 26 вересня.
