Попри те, що Сполучені Штати зберігають значну перевагу в кількості винищувачів над Китаєм, розрив стрімко скорочується. Дані глобального оборонного огляду GlobalFirepower.com на 2025 рік свідчать, що американський повітряний флот налічує колосальні 1790 винищувачів та перехоплювачів, тоді як Китай посідає друге місце з 1212 такими літаками. Якщо ж поглянути на всю військову авіацію, домінування Америки ще більш вражаюче. Звіт FlightGlobal цього року (через Bloomberg) зазначив, що Вашингтон має 13043 літаки у своєму флоті, а Китай – лише 3309. Це означає, що повітряні сили США перевершують за розміром об’єднані повітряні сили Китаю, Росії, Індії, Південної Кореї та Японії.
Проте, лише цифри не відображають повної картини. Значна частка американської авіації складається з літаків, яким вже десятиліття, і вони давно минули свій розквіт. Водночас, Повітряні сили Народно-визвольної армії Китаю (ПС НВАК) тепер є найбільшими в усьому Індо-Тихоокеанському регіоні та третіми за величиною у світі, маючи понад 3150 пілотованих літаків.
Індо-Тихоокеанський регіон — це геополітичний простір, що охоплює території Індійського та Тихого океанів, від східного узбережжя Африки до західного узбережжя Америки. Він надзвичайно важливий для світової економіки та безпеки, оскільки тут пролягають основні морські торговельні шляхи та розташовані потужні держави.
Повітряні сили Народно-визвольної армії Китаю (ПС НВАК) — це авіаційна гілка збройних сил Китайської Народної Республіки, яка є однією з найбільших і найшвидше модернізованих у світі.
З усіх літаків Китаю близько 1300 є сучасними винищувачами четвертого покоління. Звіт Пентагону щодо Китаю за 2024 рік (за даними Air & Space Forces Magazine) підтверджує, що майже всі китайські винищувачі, як очікується, будуть четвертого покоління або кращими протягом кількох років. Ці зусилля зумовлені амбітною метою президента Сі Цзіньпіна досягти повної військової модернізації до 2027 року. Отже, хоча США, безсумнівно, залишаються лідером за потужністю та розміром своїх ВПС, Китай активно намагається скоротити відставання.
Сі Цзіньпін — чинний Генеральний секретар Комуністичної партії Китаю, Голова Центральної військової ради та Голова Китайської Народної Республіки. Він є центральною фігурою у визначенні стратегічного курсу Китаю, включаючи військову модернізацію.
Винищувачі четвертого та п’ятого покоління — це класифікація бойових літаків, що відображає рівень їхніх технологій та можливостей.
- Четверте покоління (з’явилися у 1970-х роках): характеризуються високою маневреністю, багатофункціональністю, використанням передової авіоніки та радарів.
- П’яте покоління (з’явилися у 2000-х): їхніми визначальними рисами є стелс-технології (мала помітність для радарів), надзвукова крейсерська швидкість, високий рівень інтеграції авіоніки та мережева взаємодія.
Як Китай намагається скоротити відставання
Хоча модернізація зосереджена на оновленні всього флоту до принаймні четвертого покоління, окрасою китайського авіапарку наразі є J-20 “Могутній Дракон”. Це відповідь країни п’ятого покоління на власні сучасні американські стелс-винищувачі F-22 та F-35. За аналізом Центру стратегічних та міжнародних досліджень, Пекін зараз випускає понад 100 J-20 щороку.
F-22 Raptor та F-35 Lightning II — сучасні американські стелс-винищувачі п’ятого покоління, що вважаються одними з найбільш технологічно розвинених бойових літаків у світі.
Центр стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) — впливовий аналітичний центр у Вашингтоні, США, що спеціалізується на питаннях зовнішньої політики та безпеки.
J-20 також постійно вдосконалюється. Пентагон зазначає, що Китай працює над оновленнями, які нададуть йому можливості надкрейсерського польоту (supercruise) з новими двигунами, соплами зі змінним вектором тяги та можливістю нести більше ракет всередині корпусу. Вони також розробляють стратегічний стелс-бомбардувальник H-20.
Надкрейсерський політ (Supercruise) — це здатність літака підтримувати надзвукову швидкість без використання форсажу (додаткового спалювання палива), що значно збільшує дальність польоту на надзвуковій швидкості та ефективність.
Сопла зі змінним вектором тяги — технологія, яка дозволяє змінювати напрямок вихлопних газів двигуна, що забезпечує значно покращену маневреність літака, дозволяючи йому здійснювати різкіші та швидші повороти.
Проте не все ідеально. Деякі спостерігачі, які бачили J-20 зблизька, коментували його “неякісне виконання”, що може шкодити його стелс-профілю, згідно з The National Security Journal. Однак, якщо загрози від китайських винищувачів недостатньо, безпілотні системи країни також демонструють швидкий прогрес. Вони швидко стають порівнянними з американськими дронами, особливо з нещодавніми доповненнями, такими як материнський безпілотник Jiu Tian “Високе Небо” SS-UAV.
Щодо реальних бойових дій, Пекін, як повідомляється, значно покращив свої можливості. Звіт RAND за 2016 рік також виявив, що пілоти ПС НВАК мали труднощі з адаптацією до змінних бойових ситуацій і боялися ризикувати через страх припуститися помилок, оскільки їм бракувало автономності, притаманної їхнім західним колегам. Однак Майк Дам з Інституту аерокосмічних досліджень Мітчелла повідомив Bloomberg у 2025 році, що “американські військові досягли успіху в зв’язуванні різних наземних, космічних та повітряних систем у ефективний ланцюг ураження”, і він тепер вважає, що Китай може бути здатний на те саме.
RAND Corporation — американська некомерційна глобальна аналітична установа, яка пропонує дослідження та аналіз з питань політики для урядів та інших організацій.
Інститут аерокосмічних досліджень Мітчелла (Mitchell Institute for Aerospace Studies) — дослідницький центр, що займається вивченням та пропагандою розвитку повітряної та космічної потужності.
Ланцюг ураження (“Kill chain”) — концепція, що описує повну послідовність дій від виявлення цілі до її знищення, включаючи виявлення, ідентифікацію, відстеження, наведення та ураження. Ефективний “ланцюг ураження” означає високу швидкість та точність виконання цих кроків завдяки інтеграції різних систем.
