Голлівудський ветеран, дворазовий лауреат премії “Оскар” Дензел Вашингтон, після десятиліть, проведених у епіцентрі світової кіноіндустрії, виробив, як він сам це називає, “пост-оскарівський” менталітет. Про це актор відверто розповів під час недавньої бесіди в рамках промоції свого останнього фільму “Highest 2 Lowest”, зазначивши, що нагороди для нього вже не мають такого значного сенсу, як раніше.
«Я займаюся цим дуже довго, і були часи, коли я вигравав, хоча не мав би, і часи, коли я не вигравав, хоча мав би», – зауважив Вашингтон. – «Нагороди дає людина, винагороду дає Бог. Мене вже не так цікавлять “Оскари”». Він додав, що навіть до двох своїх заповітних статуеток ставиться з легким байдужістю. «Люди питають: “Де ти їх зберігаєш?” А я відповідаю: “Поруч з іншою”. Я не хвалюся, просто кажу, як я до цього ставлюся. В останній мій день вони мені ні до чого не стануть».
Злети та падіння на червоній доріжці: історія Дензела
Дензел Вашингтон, чия кар’єра є яскравим прикладом майстерності та непересічного таланту, двічі був удостоєний найвищої кінонагороди світу – премії Американської академії кінематографічних мистецтв і наук, відомої як “Оскар”. Ця статуетка, що зображує лицаря, який тримає хрестоносецький меч, є символом визнання в кіноіндустрії і мрією для багатьох акторів. У 1990 році Вашингтон отримав “Оскар” за найкращу чоловічу роль другого плану у фільмі «Слава» (Glory), де він переконливо зіграв солдата часів Громадянської війни у США. Ця стрічка розповідає про один з перших чорношкірих полків, який воював за Північ, піднімаючи важливі питання расової дискримінації та героїзму.
Через дванадцять років, у 2002-му, актор знову піднявся на сцену, цього разу за найкращу чоловічу роль у напруженому кримінальному трилері «Тренувальний день» (Training Day), де він втілив корумпованого поліцейського, що стало однією з найяскравіших робіт у його фільмографії. Окрім цих перемог, Вашингтон був номінований на “Оскар” ще сім разів за свої роботи у таких культових фільмах, як «Крик свободи» (Cry Freedom, 1987), «Малкольм Ікс» (Malcolm X, 1992) – біографічна драма про видатного афроамериканського активіста, «Ураган» (The Hurricane, 1999), «Рейс» (Flight, 2012), «Огорожі» (Fences, 2016), «Роман Дж. Ізраел, есквайр» (Roman J. Israel, Esq., 2017) та «Трагедія Макбета» (The Tragedy of Macbeth, 2021). Попри таку вражаючу низку визнань, цікаво, що у 2024 році його ім’я вже згадували в контексті потенційного “обділення” нагородами за роль у ще не випущеному фільмі «Гладіатор II».
Гіркота “Малкольма Ікс” та обділені майстри
Однією з найбільших несправедливостей в історії “Оскара”, на думку багатьох кінокритиків та шанувальників, є програш Дензела Вашингтона за роль у фільмі «Малкольм Ікс» 1993 року. Тоді статуетку за найкращу чоловічу роль отримав Аль Пачіно за свою незабутню гру у фільмі «Запах жінки» (Scent of a Woman). Це був знаковий момент для Пачіно, який, як і Вашингтон, є іконою акторської майстерності, і це був його перший “Оскар” після кількох номінацій. Проте для Вашингтона це обернулося розчаруванням. Актор зізнався, що після тієї поразки він попросив свою дружину Полетту Вашингтон голосувати на “Оскарах” замість нього. «Я тоді переживав такий період, коли моя дружина Полетта дивилася всі фільми, номіновані на “Оскар”, а я їй казав: “Мене це не хвилює. Їм на мене байдуже? Мені теж. Ти голосуй. Ти їх дивися. Я не буду цього дивитися”. Я здався. Я озлобився. Це була моя особиста “вечірка жалю”».
Вашингтон також відомий своєю відкритою критикою щодо того, що видатний режисер Рідлі Скотт – творець таких шедеврів як «Чужий», «Той, що біжить по лезу», «Гладіатор» та «Американський гангстер», де також грав Вашингтон – досі жодного разу не отримав “Оскара” за найкращу режисуру. «Рідлі вже давно заслуговує на це, – заявив Вашингтон в інтерв’ю “The Hollywood Reporter”. – Як він міг не виграти “Оскар”? Це просто не має сенсу. Я навіть не вірю в це»./
У розмові з “BBC Radio 1” Вашингтон пішов ще далі, стверджуючи, що відсутність “Оскара” у Скотта є доказом того, що Академія не виконує свою “роботу”, належним чином визнаючи таланти. «Чи ви скажете комусь: як ця людина може не мати “Оскара”? Робіть свою роботу, – закликав актор. – Я маю на увазі, серйозно… Повірте мені, і я не говорю зайвого, йому байдуже…»
Схожої думки дотримується і Спайк Лі – режисер, який часто співпрацює з Дензелом Вашингтоном і зняв його у таких знакових фільмах, як «Малкольм Ікс» та згаданий «Highest 2 Lowest». «Ми робимо свою роботу не заради нагород, які, звичайно, приємні, але саме робота залишається вище всіх нагород», – підкреслив Лі. Ця філософія, що ставить мистецтво та його вплив вище за блиск статуеток, схоже, дедалі більше резонує з такими ветеранами кіно, як Дензел Вашингтон.
