Золотий кулон, виявлений ще у 1930 році на давньому мінойському цвинтарі Хрисолаккос, що у перекладі означає “золота яма”, розташованому поблизу античного міста Малія на острові Кріт, вже майже століття залишається предметом запеклих дискусій серед науковців. Ця вишукана прикраса, знайдена в серці Мінойської цивілізації – однієї з найрозвиненіших культур бронзового віку в Егейському морі, відомої своїми палацами, мистецтвом та унікальною писемністю, яка процвітала приблизно з 2700 по 1450 рік до нашої ери – з першого погляду вражає своєю деталізацією. Видатний археолог сер Артур Еванс, що прославився розкопками Кносського палацу і фактично “відкрив” мінойців світові, припустив, що зображені на ньому комахи — це бджоли. Проте справжня ідентичність цих істот та сакральний сенс, закладений у дизайн кулона, досі залишаються загадкою.
Витончена майстерність мінойців
Згідно з інформацією Археологічного музею Іракліона на Криті, де нині зберігається і експонується цей артефакт, кулон має довжину 4,6 сантиметра і важить лише 5,5 грама, що приблизно дорівнює вазі монети у чверть долара США. Давній ювелір, ім’я якого, на жаль, не збереглося крізь тисячоліття, поєднав декілька складних технік для створення цієї унікальної прикраси. Серед них — філігрань (делікатна орнаментальна робота з тонкого дроту), зернь (оздоблення поверхні мікроскопічними кульками металу), карбування (формування рельєфу шляхом вибивання металу з виворітного боку) та гравіювання (вирізання візерунків на поверхні). Завдяки цій неперевершеній майстерності, кулон вважається справжнім шедевром мінойського мініатюрного мистецтва.
Прикраса зображує двох комах, що дивляться одна на одну, з’єднані головами та черевцями, а їхні крила розведені назад. Дві лапки кожної комахи, здається, обхоплюють серію концентрично розташованих золотих намистин. Три маленькі диски звисають з крил та з’єднаних черевців.
Бджоли чи оси? Багатовікова суперечка
Деякі дослідники схиляються до думки, що кулон демонструє європейських медоносних бджіл (Apis mellifera) у процесі виробництва меду. Вони аргументують це тим, що комахи нібито тримають стільники, а з їхніх ротів звисає крапля меду. Це припущення має підґрунтя, адже мед і віск відігравали вагому роль у мінойській економіці, а бджоли, ймовірно, мали важливе релігійне значення для цієї цивілізації. Мінойці, які населяли Кріт, найбільший грецький острів, що був колискою цієї унікальної культури, у III-II тисячоліттях до нашої ери, шанували природу, і бджола, як символ працьовитості та достатку, цілком могла бути об’єктом поклоніння.
Проте, ця версія не пояснює наявність трьох висячих дисків. Група дослідників на чолі з ботаніком Е. Чарльзом Нельсоном у своєму дослідженні 2021 року запропонувала альтернативне тлумачення. На їхню думку, ці диски можуть символізувати плоди середземноморського дягелю (Tordylium apulum) — їстівної трави, що поширена на Криті та плодоносить гронами дископодібних плодів з облямованими краями.
Якщо звисаючі диски дійсно є плодами цієї рослини, то зображені комахи, можливо, зовсім не бджоли. Дослідники вважають, що вони більше нагадують осу-сколію плямисту (Megascolia maculata) — одну з найбільших ос у Європі, яка також мешкає на Криті. Коли ця оса харчується квітковими рослинами, такими як середземноморський дягель, вона, схоже, захоплює пилконосні частини квітів, згортаючи черевце навколо них, а її крила при цьому розведені назад, що відповідає зображенню на кулоні.
Точне значення, яке давній золотар хотів передати за допомогою кулона, залишається відкритим питанням. Цілком можливо, що він мав намір зобразити бджіл, але помилково використав ос як модель. Незалежно від інтерпретації, фахівці одностайні: творець цієї прикраси був надзвичайно вправним майстром, що володів золотом досконало. У підсумку, як зазначають Нельсон та його колеги, “хоча кулон з Малії часто розглядається як такий, що пов’язаний з бджільництвом, це може бути не так”. Однак, безумовно, “коштовність представляє — і дійсно оспівує — природний світ Криту”.
