Якщо ви помітили, що спів птахів лунає довше впродовж дня, ніж зазвичай, ваше спостереження цілком узгоджується з висновками дослідників, які проаналізували мільйони годин пташиних трелей та щебету. Але чому ж наші пернаті друзі влаштовують такі тривалі концерти? Причина, як припускають автори нового дослідження, криється у світловому забрудненні.
Щоб дійти такого висновку, вчені з Університету Південного Іллінойсу та Університету штату Оклахома – відомих американських вишів, що активно займаються екологічними дослідженнями – проаналізували 2,6 мільйона випадків початку ранкового співу птахів та його припинення ввечері. Дані були отримані завдяки проєкту BirdWeather – ініціативі так званої “громадянської науки”, коли ентузіасти птахівництва встановлюють біоакустичні пристрої у своїх дворах для збору звуків навколишнього середовища. Вбудоване програмне забезпечення відокремлює пташиний спів від інших звуків, а отримана інформація надходить до проєкту, який пропонує навіть карту розташування птахів у реальному часі. Цей підхід дозволяє залучити велику кількість людей до наукових досліджень, що значно розширює масштаби збору даних.
У рамках свого нового аналізу команда вивчила поведінку 583 денних видів птахів. Дослідники виявили, що птахи в місцевостях з найвищим рівнем антропогенного світлового забруднення співають на 50 хвилин довше, ніж ті, що не піддаються впливу додаткового освітлення. Зокрема, у найяскравіших ландшафтах птахи починали співати приблизно на 18 хвилин раніше, ніж у найтемніших зонах, і продовжували свої серенади на 32 хвилини пізніше вночі.
Вплив світлового забруднення на птахів
Науковці зазначають, що найбільш схильними до впливу виявилися види птахів з великими очима, які будують відкриті гнізда та мають широкі ареали поширення. Ефекти світлового забруднення на співочі патерни були також найпомітнішими під час шлюбного сезону – періоду, що є особливо відповідальним і енерговитратним для птахів. Наразі неясно, чи є такий вплив на спів позитивним, негативним або нейтральним з погляду здоров’я пернатих.
“З одного боку, 50 хвилин подовженої активності можуть становити значну втрату часу для відпочинку, особливо під час шлюбного сезону, який і без того є виснажливим періодом для птахів”, – пишуть вчені у своєму дослідженні, опублікованому у провідному світовому журналі Science. Science – це один із найпрестижніших академічних видань, відомий публікацією новаторських наукових відкриттів у всіх галузях науки. – “Однак подовжена активність може не призводити до дефіциту сну та його згубних наслідків, якщо птахи можуть відпочивати вдень, інтенсивніше спати під час періодів неактивності або спати однією півкулею мозку під час активності. Дійсно, пов’язані зі світловим забрудненням зміни в активності можуть мати позитивний вплив на життєздатність, якщо вони сприяють збільшенню часу для пошуку їжі або репродуктивної продуктивності”.
Глобальні виклики та “сяйво неба”
Зараз за оцінками, близько 80% життя на Землі мешкає під світлозабрудненим небом – в областях, де антропогенне світло витісняє природну темряву, яку планета мала б відчувати вночі. Це явище, відоме як “сяйво неба” (skyglow), спричиняє загибель комах, які стикаються зі світлом; порушує міграційні маршрути нічних птахів; змінює сезонні гормональні ритми та створює проблеми з репродуктивними звичками, як-от у морських черепах, які дезорієнтуються штучним світлом, коли виходять на берег відкладати яйця, та у їхніх дитинчат, що губляться після народження. “Сяйво неба” є глобальним феноменом, що виникає внаслідок розсіювання штучного світла від міст і селищ в атмосфері, створюючи світлову завісу, яка затьмарює зірки і порушує екосистеми.
Дослідники наголошують, що їхні висновки мають першочергове значення для розуміння того, як надмірне штучне освітлення впливає на птахів, але вірять, що необхідні подальші дослідження – і, можливо, навіть дії з боку урядів. “Подальше накопичення глобальних даних також може мотивувати розробку міжурядової політики – подібної до зусиль щодо зміни клімату – для протидії світловому забрудненню”, – підсумовують вони. – “Відновлення темряви наших ночей є надзвичайно важливим завданням для природоохоронної діяльності XXI століття і вимагає глобальної співпраці”.
