Посеред морських глибин, що омивали узбережжя Австралії приблизно 26 мільйонів років тому, мешкав стародавній кит, який, попри свою оманливу миловидність, був грізним хижаком. Вчені нещодавно оприлюднили відкриття цього незвичайного виду, названого Janjucetus dullardi, який вирізнявся великими очима та гострими, як бритва, зубами, що дозволяли йому ефективно полювати на здобич.
Цей нещодавно ідентифікований вид є одним з найдавніших родичів сучасних вусатих китів-фільтраторів, серед яких і величний синій кит (Balaenoptera musculus) — найбільша тварина на планеті. Однак J. dullardi був значно меншим за своїх живих нащадків, маючи компактне тіло, пристосоване для швидкого пересування у воді. Довжина знайденої особини, яка була молодим китом або підлітком, сягала близько 2,1 метра (7 футів).
Відкриття, що розкриває таємниці
Дослідники ідентифікували новий вид за фрагментами черепа, виявленими на узбережжі південно-східної Австралії. Ці знахідки лягли в основу дослідження, опублікованого у вівторок, 12 серпня, в авторитетному науковому журналі «Зоологічний журнал Ліннеївського товариства» (Zoological Journal of the Linnean Society).
«Це, по суті, невеликий кит з великими очима та ротом, повним гострих, ріжучих зубів», — зазначив провідний автор дослідження Руайрід Дункан, докторант з палеонтології в Дослідницькому інституті Музеїв Вікторії та Університеті Монаша в Австралії. «Уявіть собі акулоподібну версію вусатого кита — маленьку та оманливо милу, але точно не нешкідливу».
J. dullardi належав до родини невеликих китів, відомих як маммалодонтиди, які мешкали в теплих мілководних водах біля узбережжя Австралії та Нової Зеландії в епоху олігоцену (від 33,9 до 23 мільйонів років тому). Цей період відносно недовгий в еволюційному часі відтоді, як давні предки сучасних китів вперше повернулися до океану приблизно 50 мільйонів років тому.
Визначальні фрагменти J. dullardi вперше помітив директор школи Росс Даллард, прогулюючись пляжем біля Хаф-Мун-Бей, що поблизу Мельбурна, у 2019 році. Скам’янілості були відкриті біля основи скельного виступу, розмитого хвилями, який є частиною геологічної формації, відомої як Ян-Джак-Марл. Ця формація датується приблизно 24-28 мільйонами років тому. Після свого відкриття Даллард передав скам’янілості до Музеїв Вікторії.
«Такий вид публічного виявлення та його передача до музею є життєво необхідними», — підкреслив старший автор дослідження Еріх Фіцджеральд, старший куратор відділу палеонтології хребетних у Дослідницькому інституті Музеїв Вікторії. «Відкриття Росса розблокувало цілий розділ еволюції китів, якого ми ніколи раніше не бачили. Це нагадування про те, що скам’янілості, що змінюють світ, можна знайти у власному дворі».
Детальний аналіз та подальші перспективи
Дослідники застосували фотографічні методи, мікро-КТ-сканування та інші сучасні техніки для детального аналізу скам’янілостей, які включали добре збережені зуби та структури внутрішнього вуха. Команда дійшла висновку, що J. dullardi був раніше невідомим видом маммалодонтидів, і назвала його на честь Далларда. Одним з підтверджень того, що це був молодий кит, стала відсутність помітного зносу на його зубах.
Південно-східна Австралія стала осередком для виявлення стародавніх скам’янілостей китів. У формації Ян-Джак-Марл вже було знайдено два інші види маммалодонтидів. Дослідники продовжують знаходити скам’янілості в цьому регіоні та очікують на нові відкриття в найближчі роки.
«Цей регіон колись був колискою для одних з найнезвичайніших китів в історії, і ми лише починаємо розкривати їхні історії», — додав Фіцджеральд.
Довідкова інформація
Географічні об’єкти та формування
- Австралія: Шостий за площею суходолу континент, розташований у Південній півкулі, омивається Індійським і Тихим океанами. Відома своєю унікальною фауною та флорою, а також численними палеонтологічними знахідками.
- Мельбурн: Друге за величиною місто Австралії та столиця штату Вікторія. Розташоване на південному сході континенту, відоме як культурний, спортивний та науковий центр.
- Хаф-Мун-Бей (Half Moon Bay): Затока на узбережжі Мельбурна, Вікторія, відома своїми пляжами та місцями для відпочинку. Палеонтологічні знахідки в цьому районі свідчать про його багате геологічне минуле.
- Ян-Джак-Марл (Jan Juc Marl): Геологічна формація у штаті Вікторія, Австралія, яка містить значні відкладення віком від 24 до 28 мільйонів років. Ця формація є важливим джерелом скам’янілостей морських тварин олігоценового періоду.
Геологічні епохи та тварини
- Олігоцен: Геологічна епоха, що тривала приблизно від 33,9 до 23 мільйонів років тому, є третьою епохою палеогенового періоду. Характеризується значними кліматичними змінами та еволюцією ссавців, включаючи появу багатьох сучасних груп.
- Вусаті кити (Mysticeti): Підряд морських ссавців, що належать до китоподібних. На відміну від зубастих китів, вони не мають зубів у дорослому віці, а натомість використовують кісткові пластини (китовий вус) для фільтрації дрібних організмів з води. До них належать сині кити, горбаті кити тощо.
- Синій кит (Balaenoptera musculus): Найбільша тварина на Землі, що належить до вусатих китів. Може досягати до 30 метрів у довжину та важити до 200 тонн. Харчується планктоном, фільтруючи величезні об’єми води.
- Маммалодонтиди (Mammalodontidae): Вимерла родина зубастих китів, що жили в епоху олігоцену. Вони є одними з найдавніших відомих предків вусатих китів, і їхнє відкриття надає важливі дані про еволюційний перехід від хижих китів із зубами до китів-фільтраторів.
Установи та особистості
- Музеї Вікторії (Museums Victoria): Найбільша державна музейна організація в Австралії, яка керує кількома музеями та дослідницькими інститутами. Вона є осередком для досліджень у галузі палеонтології, історії та природничих наук.
- Університет Монаша (Monash University): Великий державний дослідницький університет, розташований у Мельбурні, Австралія. Відомий своїми потужними дослідницькими програмами в різних галузях, включаючи науки про Землю та палеонтологію.
- Росс Даллард (Ross Dullard): Директор школи, що випадково виявив скам’янілості *Janjucetus dullardi*, зробивши внесок у науку.
- Руайрід Дункан (Ruairidh Duncan): Провідний автор дослідження, докторант з палеонтології.
- Еріх Фіцджеральд (Erich Fitzgerald): Старший куратор відділу палеонтології хребетних у Дослідницькому інституті Музеїв Вікторії, старший автор дослідження.
