Надзвичайні відкриття вчених проливають світло на одну з найдивовижніших таємниць природи: як бірманські пітони, ці величні хижаки, здатні перетравлювати здобич цілком, включаючи кістки, та справлятися з величезною кількістю кальцію. Дослідники виявили, що спеціалізовані клітини в слизовій оболонці кишківника бірманських пітонів (Python bivittatus) відіграють ключову роль у засвоєнні кальцію з кісток їхніх жертв. Це відкриття допомагає пояснити, як ці змії ефективно перетравлюють цілісні туші, залишаючися при цьому здоровими.
Секрети травлення пітонів
Команда дослідників опублікувала свої висновки 25 червня у престижному науковому виданні «Журнал експериментальної біології». Бірманські пітони, що зазвичай полюють на птахів та невеликих ссавців, не потребують щоденного харчування. Вони ковтають здобич цілком і витрачають декілька днів на її перетравлення, перш ніж знову вирушити на полювання. Під час цього процесу пітони розкладають кістки своїх жертв. Ці кістки забезпечують змій необхідним кальцієм, однак надлишок цього елемента може бути шкідливим. «Ми хотіли з’ясувати, як вони здатні обробляти та обмежувати це величезне поглинання кальцію через стінку кишківника», — пояснив співавтор дослідження Жеан-Ерве Ліньйо, біолог з Університету Монпельє у Франції.
Дослідження харчових звичок
Щоб вивчити, як змії регулюють споживання кальцію, дослідники годували бірманських пітонів трьома різними дієтами: звичайною дієтою з цілісною здобиччю; дієтою з низьким вмістом кальцію, що складалася з обезкістненої здобичі; та дієтою з обезкістненою здобиччю, але з додаванням кальцієвої добавки. Після кількох годувань команда вивчала вплив кожного раціону на кишківник змій.
Вчені виявили, що вузькі спеціалізовані клітини в слизовій оболонці кишківника пітонів відіграють важливу роль у перетравленні кісток. У змій, які споживали цілісну здобич або обезкістнену здобич з кальцієвою добавкою, ці клітини містили частинки, що складалися з кальцію, заліза та фосфору. Проте цих частинок не було виявлено у змій, які харчувалися лише обезкістненою здобиччю.
Імовірно, ці клітини задіяні у виведенні надлишкового кальцію, який змії не змогли засвоїти. Дослідники припускають, що клітини можуть концентрувати зайвий кальцій у частинки, а потім вивільняти ці частинки разом з іншими неперетравленими компонентами разом із фекаліями змій.
Поширеність явища у тваринному світі
Після виявлення цих вузьких кишкових клітин у бірманських пітонів, вчені також знайшли їх у кишківнику інших видів пітонів та удавів, а також у отрутозубів Аризонських (Heloderma suspectum) — усіх тварин, які ковтають свою здобич цілком. Однак поки що немає доказів того, що інші тварини, які також ковтають свою здобич цілком, такі як дельфіни чи рибоїдні птахи, виробляють ці кальцієві частинки.
Подальші дослідження могли б виявити, наскільки поширені ці клітини, що перетравлюють кістки, у тваринному світі, зазначили дослідники. «Морські хижаки, які їдять кістляву рибу або водних ссавців, повинні стикатися з тією ж проблемою» перетравлення кісток та виведення надлишкового кальцію, — зауважив Ліньйо. — «Птахи, які переважно їдять кістки, такі як бородич (Gypaetus barbatus), також були б захопливими кандидатами для вивчення».
Довідкова інформація
Бірманський пітон (Python bivittatus)
Бірманський пітон – це один з найбільших видів змій у світі, що походить з Південно-Східної Азії. Цей великий небезпечний хижак відомий своєю здатністю душити та ковтати здобич цілком. В останні десятиліття цей вид став інвазивним у деяких регіонах, зокрема у Флориді (США), де він створює значну загрозу місцевим екосистемам.
Журнал експериментальної біології (Journal of Experimental Biology)
«Журнал експериментальної біології» є провідним науковим виданням у галузі порівняльної фізіології. Журнал публікує оригінальні, рецензовані дослідження з фізіології, біомеханіки та нейробіології тварин, надаючи важливі дані про те, як живі організми функціонують у різних середовищах.
Університет Монпельє (University of Montpellier)
Заснований у 1289 році, Університет Монпельє є одним із найстаріших і найпрестижніших університетів Франції. Він має давні традиції у вивченні права, медицини та природничих наук, зокрема біології. Розташований у мальовничому місті Монпельє на півдні Франції, університет сьогодні є центром інноваційних досліджень та освіти.
Отрутозуб Аризонський (Heloderma suspectum)
Отрутозуб Аризонський – це отруйна ящірка, що мешкає в пустельних і напівпустельних регіонах південного заходу США та північного заходу Мексики. Вона вирізняється своїм масивним тілом, лускатою шкірою та яскравим забарвленням, яке слугує попередженням для хижаків. Це одна з небагатьох відомих отруйних ящірок у світі.
Бородич (Gypaetus barbatus)
Бородич, також відомий як ягнятник або беркут-стерв’ятник, є надзвичайно великим хижим птахом родини яструбових. Цей унікальний птах мешкає в гірських регіонах Європи, Азії та Африки. Його раціон майже повністю складається з кісток, які він скидає з висоти на скелі, щоб розбити їх на дрібніші шматки, а потім ковтає. Завдяки цій особливості бородича називають "санітаром гір".
