Нове дослідження демонструє, що лише п’ять хвилин перегляду відео з терапевтичним собакою здатні значно знизити рівень стресу. Ця знахідка пропонує простий, позбавлений стигми варіант підтримки для тих, хто не наважується звернутися за традиційною допомогою у сфері психічного здоров’я. Раніше вже було відомо, що собаки можуть позитивно впливати на фізичне та психічне самопочуття, особливо у людей, які страждають від самотності. Однак останнє дослідження засвідчило, що для отримання цих переваг не обов’язково бути власником собаки.
Дослідження, проведене науковцями з кампусу Оканаган Університету Британської Колумбії (UBCO) та Університету Брока, виявило, що навіть віртуальний контакт із собакою може поліпшити самопочуття, знижуючи стрес, незалежно від віку учасників.
Віртуальні пухнасті помічники
«Наші результати демонструють, що навіть під час віртуальної сесії спостерігалося значне зниження стресу як серед студентської молоді, так і серед широкої громадськості, незалежно від віку», — зазначив співавтор Джон-Тайлер Бінфет, доктор філософії, директор програми «Побудова академічного збереження через собак» (BARK) в UBCO. Він додав: «Це свідчить про те, що віртуальні модулі комфорту з собаками є ефективним, недорогим та доступним ресурсом для тих, хто шукає підтримку у сфері психічного здоров’я».
Довідкова інформація: Університет Британської Колумбії (University of British Columbia, UBC) є одним із найпрестижніших дослідницьких університетів Канади, з двома основними кампусами у Ванкувері та Оканагані (Келоуна). Кампус Оканаган (UBCO) активно розвивається та відомий своїми інноваційними дослідженнями. Програма BARK (Building Academic Retention through K9s) – це унікальна ініціатива UBCO, спрямована на підтримку студентів шляхом взаємодії з терапевтичними собаками, що допомагає знизити стрес та підвищити академічну успішність. Університет Брока (Brock University) — ще один визначний канадський університет, розташований в Сент-Катарінс, Онтаріо, відомий своєю зосередженістю на студентському досвіді та дослідженнях.
Ідея дослідження виникла через потребу підвищити доступність до терапевтичних собак, що стало особливо актуальним під час пандемії COVID-19 та пов’язаних із нею соціальних обмежень. З огляду на це, учасники програми BARK розробили «віртуальні модулі комфорту з собаками». Ці модулі представляють собою попередньо записані п’ятихвилинні відеоролики, на яких терапевтичний собака BARK разом зі своїм куратором займаються спокійними, орієнтованими на собаку видами діяльності.
Як проводилось дослідження?
Дослідження складалося з двох етапів. На першому етапі 963 студенти коледжів або університетів (середній вік 21 рік) переглянули одне з чотирьох п’ятихвилинних попередньо записаних відеороликів за участю терапевтичних собак. На другому етапі 122 дорослих з широкої громадськості (середній вік 41 рік) виконали те саме завдання. Учасники оцінювали свій рівень стресу за допомогою візуально-аналогової шкали (ВАС), від одного («зовсім не напружений») до п’яти («дуже напружений»). Основне питання, на яке прагнули відповісти дослідники, полягало в тому, чи може цей простий віртуальний досвід дійсно допомогти людям відчути себе менш напруженими.
Довідкова інформація: Візуально-аналогова шкала (Visual Analog Scale, VAS) — це психометрична шкала, яка використовується для вимірювання суб’єктивних характеристик, таких як біль, настрій або, як у цьому випадку, рівень стресу. Вона дозволяє пацієнтам або учасникам дослідження оцінювати інтенсивність свого досвіду на безперервній шкалі, що зазвичай представляється як лінія. Терапевтичні собаки — це спеціально навчені собаки, які надають комфорт, підтримку та заспокоєння людям у лікарнях, школах, будинках для літніх людей та інших установах. Вони допомагають знизити стрес, тривогу та сприяють емоційному благополуччю.
Результати дослідження показали, що рівень стресу значно знизився в обох групах після перегляду короткого відео. Для студентів середній показник стресу впав з 3,33 до 2,53, що свідчить про значний ефект. Для учасників з широкої громадськості ефект був помірним: їхні показники знизилися з 3,07 до 2,43. Варто відзначити, що жінки відчули більше зниження стресу, ніж чоловіки, хоча користь отримали обидві статі. Вік не вплинув на ступінь полегшення стресу серед студентів.
Це дослідження наводить на думку, що навіть дуже короткі, недорогі віртуальні втручання можуть мати реальний, позитивний вплив на стрес. Такі відео легко доступні (вони доступні онлайн, не потрібно попереднього запису), мають низький поріг входження (немає розмов, терапевтичних сесій, стигми) та приваблюють широкий спектр людей, включаючи тих, хто може не бажати шукати допомоги для свого психічного здоров’я. Це робить їх практичним «першим кроком» для людей, які борються зі стресом і які інакше могли б не звернутися за підтримкою.
Обмеження та перспективи
Проте, дослідження має деякі важливі обмеження. Відсутність контрольної групи, яка порівнювала б відео з собаками з іншими типами заспокійливого контенту (наприклад, відео природи або відео без собак), ускладнює визначення, чи саме собаки зумовили різницю. Дослідники вимірювали лише негайне зниження стресу і не надавали інформації про те, чи зберігалися переваги в середньостроковій або довгостроковій перспективі. Більшість учасників були жінками — 80% у студентській групі, 72% у групі не студентів — що ускладнює узагальнення результатів на чоловіків або гендерно-різноманітні групи населення. Проста однопунктова шкала стресу могла не відобразити повну картину. Також, той факт, що всі куратори собак були жінками, можливо, вплинув на те, як учасники сприймали відеоконтент.
Незважаючи на ці обмеження, висновки дослідження свідчать про те, що фахівці з психічного здоров’я, університети та громади могли б використовувати такі відеоролики як доповнення до більш формального лікування, як міст, поки люди чекають на терапію, або як перший крок для тих, хто вагається звернутися за допомогою. Крім того, контент може бути адаптований для різних аудиторій, включаючи ЛГБТК+ осіб, людей з обмеженими можливостями та осіб із соціальною тривожністю або травмою.
Дослідження було опубліковано у фаховому журналі Human-Animal Interactions.
