Те, що ми їмо, формує нас. Саме тому палеоантропологи з такою цікавістю досліджують давні дієти, адже вони містять ключі до розуміння того, як виживали та еволюціонували ранні люди. Одним із життєво важливих інгредієнтів був жир. Для мисливців-збирачів, особливо тих, хто значною мірою залежав від м’яса, тваринні жири були критичним джерелом енергії. Деякі давні мешканці Землі навіть докладали надзвичайних зусиль, щоб отримати його, годинами кип’ятили кістки, аби видобути з них кожну останню краплину жиру.
Цей інтенсивний метод добування жиру, відомий як інтенсифікація ресурсів, раніше вважався унікальним для людей пізнього палеоліту, які жили близько 50 000 років тому. Проте нові докази свідчать про те, що ця практика могла бути набагато поширенішою, натякаючи, що наші предки були не лише вправними мисливцями, а й кмітливими шукачами жиру.
Нове дослідження, опубліковане у престижному виданні Science Advances, презентує археологічні дані з озерного ландшафту Ноймарк-Норд у Німеччині. Ці сенсаційні висновки натякають, що наші далекі родичі, неандертальці, керували "жировими фабриками" з кісток задовго до того, як сучасні люди освоїли подібні техніки.
Неандертальські “жирові фабрики”
Приблизно 125 000 років тому, у період останнього міжльодовиков’я, коли клімат був значно теплішим, ніж сьогодні, ці кмітливі гомініди облаштували свої табори біля води. Тут вони систематично обробляли кістки щонайменше 172 великих тварин, серед яких були олені, коні та навіть тури. Проте вони полювали не лише заради м’яса; їхньою справжньою ціллю був жир. Розбиваючи кістки та кип’ятячи їх для вилучення жиру, неандертальці отримували доступ до багатого джерела енергії, застосовуючи методи, які колись вважалися надбанням значно пізніших людських груп. Ці відкриття перевертають уявлення про когнітивні здібності та винахідливість неандертальців – вимерлого виду людей, що мешкав у Європі та деяких частинах Азії приблизно від 400 000 до 40 000 років тому.
Ноймарк-Норд: Доісторична золота жила
Місцевість Ноймарк-Норд, розташована в центральній Німеччині (земля Саксонія-Ангальт), перетворюється на справжню доісторичну золоту жилу, і не тільки завдяки кісткам. Цей стародавній ландшафт, що охоплює близько 30 гектарів, перебуває під пильним наглядом археологів ще з 1980-х років, насамперед завдяки піонерській роботі археолога Дітріха Манії. З 2004 по 2009 рік команда проводила цілорічні розкопки на ділянці Ноймарк-Норд 2, навіть навчаючи понад 175 міжнародних студентів. І те, що вони виявили, є нічим іншим, як революцією в науці.
У 2023 році команда вчених уже повідомила, що неандертальці полювали та обробляли слонів з прямими бивнями – гігантів вагою до 13 тонн, які могли прогодувати ціле селище, забезпечуючи понад 2000 щоденних порцій їжі. Слони з прямими бивнями (Palaeoloxodon antiquus) – це вимерлий вид слонів, значно більших за сучасних африканських слонів, що могли досягати висоти 4 метри та ваги до 15 тонн. Дослідження показали, що неандертальці також використовували вогонь для управління рослинністю, демонструючи рівень контролю над довкіллям, який раніше вважався недосяжним для них.
Тепер, з відкриттям "жирової фабрики", де неандертальці витоплювали жир із сотень кісток ссавців, картина їхнього світу стає ще багатшою. Вони не просто виживали; вони стратегічно керували ресурсами – від оленів і слонів до рослин і вогню. "Що робить Ноймарк-Норд таким винятковим, так це збереження цілого ландшафту, а не лише однієї ділянки", – зазначив Віл Рубрекс, один з авторів нового дослідження. "Є навіть деякі докази використання рослин, що рідко зберігається. Цей широкий спектр поведінки в одному ландшафті дає нам набагато повнішу картину їхньої культури".
Масштабне керування ресурсами
Неандертальці були не просто мисливцями, які час від часу полювали; вони були повноцінними менеджерами м’ясних ресурсів. Дослідження показує, що під час теплої фази останнього міжльодовиков’я, ці ранні люди регулярно "збирали врожай" величезної кількості травоїдних тварин.
І ця закономірність не обмежується лише цим місцем. Інші сусідні археологічні пам’ятки, як-от Рабуц, Грьоберн та Таубах, демонструють подібні ознаки великомасштабного полювання. Лише в Таубаху дослідники знайшли кістки зі слідами розтину від 76 носорогів і 40 слонів – вражаюче свідчення мисливської майстерності неандертальців. Ці знахідки розкривають сміливий новий образ неандертальців: вони не просто виживали, а процвітали як стратегічні, великомасштабні збирачі, які знали, як ефективно використовувати землю та її мегафауну.
Повне дослідження опубліковане у виданні Science Advances.
