Нове глибоке дослідження, опубліковане 11 липня в авторитетному науковому журналі «Nature», виявило тривожну тенденцію: викладання в класі може бути головною причиною гендерного розриву в математичній успішності, і цей ефект починається з перших днів шкільного життя дитини.
Дослідження охопило вражаючу кількість даних – понад 2,5 мільйона першокласників у Франції. Його результати шокують: хоча дівчатка та хлопчики розпочинали навчання в школі з майже однаковим рівнем математичних навичок, вже через чотири місяці хлопчики демонстрували значно кращі результати, ніж дівчатка. Цей розрив, що викликає занепокоєння, збільшився у чотири рази до кінця першого року формальної освіти.
Протягом десятиліть гендерні відмінності в математичній успішності документувалися по всьому світу, і причиною цієї диспропорції часто називали нібито вроджені розбіжності між статями — такі стереотипи, як «хлопці краще в математиці», а «дівчата краще в мовах», не маючи під собою наукового обґрунтування. Проте це нове дослідження, а також попередні праці, проведені у Сполучених Штатах, ставлять під сумнів ці уявлення, натомість припускаючи, що саме формальна математична освіта є каталізатором виникнення цього розриву.
«Я була дуже здивована не самим фактом існування гендерного розриву, а тим, що він виникає саме тоді, коли починається формальне викладання математики в школі», — поділилася Елізабет Спелке, співавторка дослідження та професорка психології Гарвардського університету.
Формальна освіта поглиблює розриви
Нове дослідження стало можливим завдяки ініціативі Міністерства освіти Франції, спрямованій на підвищення національних стандартів з математики. Ця програма була започаткована після кількох років невтішних результатів Франції у міжнародних оцінюваннях і виявила вражаючі масштаби гендерного розриву в математичних навичках у країні.
Завдяки співпраці з когнітивними науковцями та педагогами, французький уряд запровадив універсальну програму тестування для всіх французьких дітей. Це мало допомогти вчителям краще зрозуміти потреби кожного класу та лягти в основу оновлених національних стандартів. Починаючи з 2018 року, навички математики та мови кожної дитини оцінювалися при вступі до першого класу, який є першим обов’язковим роком навчання у Франції. Повторне тестування проводилося після чотирьох місяців формальної освіти, а потім — після завершення повного року навчання.
Ці тести не виявили суттєвих відмінностей між математичними здібностями дівчаток та хлопчиків на початку шкільного навчання. Проте вже через чотири місяці між ними виник значний розрив, причому хлопчики випереджали дівчаток. Цей розрив лише зростав у міру просування навчання, що, на думку авторів дослідження, свідчить про те, що саме класна діяльність спричинила цю диспропорцію.
Аналіз Елізабет Спелке та її команди охопив чотири національні когорти, дані яких збиралися між 2018 та 2022 роками. Дослідники також вивчили демографічні дані, щоб з’ясувати роль зовнішніх соціальних факторів – таких як сімейна структура та соціально-економічний статус – на шкільну успішність. Однак вони виявили, що виникнення гендерного розриву в математиці було універсальним і не залежало від жодного з досліджених параметрів: незалежно від соціально-економічного статусу, сімейної структури чи типу школи, хлопчики в середньому демонстрували значно кращі результати на третьому етапі оцінювання, ніж дівчатка.
Це підтвердило гіпотезу про те, що винним є якийсь аспект самого шкільного навчання. Ця ідея отримала подальше підтвердження завдяки даним когорти, на яку вплинули закриття шкіл через пандемію COVID-19.
«Коли школи були закриті під час пандемії, гендерний розрив зменшився, а потім, коли вони знову відкрилися, він знову збільшився, — сказала Спелке. — Отже, є багато підстав вважати, що гендерний розрив певним чином, який ми ще не розуміємо, пов’язаний з початком та прогресом формального навчання математики».
Причини розриву в математичній успішності
Для Дженіфер Голдінг, фахівчині з педагогіки з Університетського коледжу Лондона, яка не брала участі в дослідженні, ця праця викликає занепокоєння щодо ставлення або поведінки в класі, що можуть створювати цю диспропорцію.
«Гендерні моделі поширені, але вони не є неминучими, — розповіла Голдінг. — Йдеться про рівність можливостей. Ми повинні бути цілком впевнені, що не створюємо уникненних перешкод для молодих людей, які могли б процвітати в цих галузях». Однак, відокремлення цих освітніх факторів від можливих соціальних чи біологічних чинників залишається складним питанням, зазначила вона.
Будучи суто спостережним дослідженням, ця робота не дозволяє зробити твердих висновків щодо того, чому цей гендерний розрив стає настільки вираженим на початку навчання в школі. Однак тривожні висновки вже викликають дискусії серед освітніх експертів.
Освітня аналітикиня Сабіна Майнке з Міжнародної асоціації з оцінки освітніх досягнень, посилаючись на власні дослідження, зазначила: «Наші дані свідчать про ранні гендерні моделі у залученні батьків, тому гендерні стереотипи можуть почати вкорінюватися через ігри в ранньому дитинстві».
Наприклад, «батьки повідомляють, що значно більше залучають дівчаток до ранньої грамотності, тоді як хлопчики частіше займаються будівельними блоками та конструкторами», — повідомила вона. Це може закладати основу для того, як діти взаємодіють з читанням та вивченням математики в школі. Ці відмінності в іграх у ранньому дитинстві раніше корелювали з різними рівнями успішності в школі.
Наступний крок вимагає подальших досліджень у класах, за словами Спелке. Дослідники повинні збирати дані для розробки інтервенцій, які могли б бути корисними для учнів, а потім їх тестувати. «І коли ми виявимо, що щось працює, тоді це можна буде впровадити повсюдно».
***
Довідкова інформація:
Франція
Франція – це держава у Західній Європі з давньою історією, багатою культурою та усталеними освітніми традиціями. Французька система освіти є високо централізованою, і перший клас, відомий як «Cours Préparatoire» (CP), є першим обов’язковим роком шкільного навчання, з якого починається формальна освіта дітей.
Журнал «Nature»
«Nature» – один із найавторитетніших та найстаріших у світі наукових журналів. Заснований у 1869 році у Великій Британії, він публікує оригінальні дослідження високої якості з усіх галузей природознавства та технологій. Публікація в «Nature» вважається показником значного наукового відкриття.
Гарвардський університет
Гарвардський університет – один із найстаріших, найпрестижніших та найвпливовіших університетів Сполучених Штатів, розташований у Кембриджі, штат Массачусетс. Заснований у 1636 році, він є членом Ліги плюща і широко визнаний за свої передові наукові дослідження, академічну досконалість та внесок у світову науку та культуру.
Університетський коледж Лондона (UCL)
Університетський коледж Лондона (UCL) – провідний багатопрофільний університет, розташований у самому серці Лондона, Велика Британія. Заснований у 1826 році, UCL відомий своїми інноваційними дослідженнями, академічною свободою та значним впливом на міжнародну наукову спільноту в широкому спектрі дисциплін.
Міжнародна асоціація з оцінки освітніх досягнень (IEA)
Міжнародна асоціація з оцінки освітніх досягнень (IEA) – це незалежна, некомерційна міжнародна організація, заснована у 1959 році. Її основною метою є проведення великомасштабних міжнародних досліджень освітніх досягнень учнів у різних країнах світу. Дослідження IEA, такі як TIMSS (Trends in International Mathematics and Science Study) та PIRLS (Progress in International Reading Literacy Study), надають цінні дані для порівняння та вдосконалення освітніх систем по всьому світу.
