Нещодавня поява DeepSeek на ринку штучного інтелекту (ШІ) стала справжнім поштовхом для Сполучених Штатів, змусивши їх переоцінити свої позиції в цій сфері. Китайська розробка досягла результатів, які можна порівняти або навіть кращі за найкращі моделі ШІ з Кремнієвої долини, що стало несподіванкою для багатьох.
У відповідь на це, адміністрація Трампа розглядає можливість посилення експортного контролю та заборону використання DeepSeek на державних пристроях. Водночас, компанія OpenAI звинуватила DeepSeek у неправомірному копіюванні ChatGPT. Проте, поточна політика обмежень може мати зворотний ефект.
Різні підходи до розвитку
США та Китай мають принципово різні підходи до мислення, що відображається в їхніх формальних та неформальних інституційних структурах. В Америці наголошується на індивідуальній свободі, тоді як у Китаї шанують колективізм.
Обидві країни прагнуть домінування у світі. США намагаються "експортувати" демократію з часів Другої світової війни, а Китай прагне досягти лідерства у сфері ШІ, вкладаючи значні кошти в цей сектор протягом останнього десятиліття.
Боротьба за ресурси та таланти
Китай активно забезпечує собі доступ до рідкоземельних мінералів в Африці та в усьому світі. Наприклад, у 1993 році Китай і США видобували майже однакову кількість цих елементів, але до 2011 року Китай став виробляти 97% світового обсягу. США лише нещодавно почали реагувати, намагаючись отримати права на корисні копалини в Україні та інших країнах.
Китай також заохочує своїх студентів, які здобули освіту в США, повертатися додому, пропонуючи їм житло, податкові пільги, освіту для дітей і сприятливе регуляторне середовище. Крім того, в країні створюються нові школи ШІ.
Обмеження як контрпродуктивний крок
США розробили систему обмежень на поширення ШІ, поділяючи країни на "друзів", "нейтралів" і "суперників". "Друзі", такі як Велика Британія, Канада та Нідерланди, можуть вільно експортувати передові інтегральні схеми (ІС), важливі для розвитку ШІ. Експорт американських ІС до "суперників", таких як Китай, суворо обмежений.
Проте, такий підхід може бути не зовсім розумним. Кремнієва долина залишається лідером у сфері ШІ, а китайські підприємці часто копіюють і покращують американські розробки. Конкурентна перевага Америки полягає в постійних інноваціях та сприятливій інституційній структурі, яка сприяє чесній конкуренції, захищає права власності та заохочує широку участь.
Підрив власних переваг
Адміністрація Трампа, здається, підриває основу конкурентної переваги США – людський капітал. Кремнієва долина продовжує залучати найкращих фахівців з усього світу, зокрема з Індії, Китаю, Південної Африки та Росії. Однак, останні кроки щодо обмеження їх в’їзду можуть призвести до скорочення імпорту людського капіталу.
Обмеження фінансування університетів також знижують привабливість США. Європейські університети намагаються скористатися ситуацією, пропонуючи американським колегам сприятливе дослідницьке середовище зі стабільнішими джерелами фінансування.
Важливість різноманітності
Герберт Саймон, лауреат Нобелівської премії та один із перших розробників ШІ, наголошував на важливості різноманітності ідей та компетенцій. Обмеження досліджень та ідей може стримати інноваційне мислення. Китай прагне перевершити Кремнієву долину, але йому поки що це не вдається через потік талантів до сприятливого американського середовища.
Іронічно, але "перемога" в гонці штучного інтелекту залежить від людського інтелекту, який США, здається, активно підривають.
Довідкова інформація
- DeepSeek — китайська компанія, яка розробила потужну модель штучного інтелекту, здатну конкурувати з аналогами із Кремнієвої долини.
- ChatGPT — чат-бот зі штучним інтелектом, розроблений компанією OpenAI.
- Кремнієва долина — регіон у Каліфорнії, США, який є центром розвитку високих технологій.
- Рідкоземельні елементи — група з 17 хімічних елементів, які використовуються у виробництві електроніки, акумуляторів та інших високотехнологічних продуктів.
- Баян-Обо — велике родовище рідкоземельних елементів у Внутрішній Монголії, Китай.
- Герберт Саймон — американський вчений, лауреат Нобелівської премії з економіки, один із піонерів у галузі штучного інтелекту.
