Хоч за вікном ще сонячно і плюсова температура, лікарі щотижня фіксують зростання захворюваності на грип ГРВІ. Скажімо, минулого тижня на Львівщині захворіло майже 10 тисяч мешканців області, що на 632 хворих більше, ніж у попередній тиждень. Схожа ситуація і в інших областях. А попереду пізня осінь і зима, тож хворих ставатиме дедалі більше.
Окрім різного роду вірусів і бактерій, що особливо дошкуляють у холодну пору року, українцям дається взнаки і затяжний стрес, який ми переживаємо через війну. Та й ритм життя постійно прискорюється. Усе це докупи взяте негативно впливає на здоров’я, тож все більше людей шукають способи, які допомогли б підтримати здоров’я і відновити внутрішній баланс.
Дієтолог Андрій Маковецький каже, що українцям зараз стануть у нагоді адаптогени – рослинні речовини, які допоможуть зберегти енергію, адаптуватися до стресу, підвищити витривалість організму і зміцнити імунну систему, тому саме час їх включити у раціон.
Що таке адаптогени?
«Адаптогени – це група природних рослинних речовин, які мають здатність підвищувати опірність організму до стресових чинників різного походження: фізичних, хімічних та біологічних. Ці речовини діють на рівні клітин, допомагаючи тілу збалансовувати гормональний фон, підвищувати енергію, стимулювати природні механізми захисту та підтримувати роботу імунної системи», – каже Андрій Маковецький.
Як працюють адаптогени?
За словами дієтолога, основна властивість адаптогенів – нормалізація роботи систем організму. Вони не лише зменшують негативний вплив стресу, але й підвищують загальну витривалість. Наприклад, під час фізичних навантажень адаптогени можуть допомогти швидше відновитися, а при розумовій перенапрузі – підтримати концентрацію та знизити втому.
Ще один важливий аспект дії адаптогенів – їхня здатність зміцнювати імунну систему. Під дією стресу імунітет часто послаблюється, що робить організм вразливішим до вірусних і бактеріальних інфекцій. Адаптогени допомагають відновити баланс імунної системи, активуючи захисні механізми організму та підвищуючи його стійкість до хвороб.
Чотири основні рослинні адаптогени
• Женьшень – один з найбільш відомих адаптогенів, який використовується для підвищення енергії, витривалості, поліпшення роботи мозку та імунної системи. Женьшень активізує захисні сили організму, що робить його особливо корисним в період сезонних захворювань.
• Родіола рожева – допомагає боротися з втомою, покращує працездатність і зміцнює імунітет. Цей адаптоген також сприяє швидшому відновленню після хвороб, підтримуючи природну опірність організму.
• Ашваганда – зменшує тривожність, допомагає краще переносити стрес, поліпшує якість сну і підтримує роботу імунної системи, захищаючи організм від шкідливих впливів довкілля.
• Корінь елеутерококу – підвищує фізичну витривалість, покращує самопочуття і є потужним стимулятором імунної системи. Елеутерокок сприяє кращому захисту від інфекцій і допомагає організму боротися з вірусами та бактеріями.
Чому варто включити адаптогени в раціон?
Адаптогени підходять людям, які ведуть активний спосіб життя, багато працюють або часто піддаються стресу. Вони можуть допомогти:
• зберегти енергію протягом дня,
• покращити сон та відновлення після навантажень,
• підвищити імунітет та опірність організму до хвороб,
• збалансувати емоційний стан.
«У період підвищеного ризику сезонних застуд або після хвороби, адаптогени можуть стати природною підтримкою для зміцнення імунної системи. Вони допомагають організму швидше відновитися і захищають від повторних інфекцій, що є важливим для тих, хто хоче зберегти своє здоров’я на високому рівні», – каже Андрій Маковецький.
Як вживати адаптогени?
Дієтолог радить придбати в аптеці готові настоянки або екстракти чи витяжки з цих рослин і вживати по 1-2 ст л цих настоянок на день. «Для кращого ефекту рекомендую мати усі чотири настоянки, перед вживанням змішати їх в столовій ложці по пару капель кожної, тобто, вживати відразу чотири види адаптогенів. Найкраще 1 ст. л вранці під час сніданку, а другу столову ложку в будь-який інший час впродовж дня», – каже дієтолог. І додає, що вживати їх потрібно не постійно, а деякий час. Скажімо, перший місяць початку морозів або навесні перший місяць таєння снігу.
