Весняний Микола. Християни східного обряду шанують Святого Миколи (Миколая) двічі на рік. Узимку роблять це 6 грудня, а весною – 9 травня. “Український інтерес” допоможе розібратися чому так сталося та чим особливий день Миколи Весняного.
Два дні одного Миколи
Помер Миколай 6 грудня у період між 343-м і 352-м роками. Його поховали у Соборному храмі в місті Мири Лікійські. Після смерті його тіло стало мироточити – з нього виходила пахуча олія, яка виліковувала хворих та допомагала людям. Так тривало аж до кінця XI століття.
Саме в цей час на місто почали нападати мусульмани, які хотіли знищити мощі Святого Миколая, щоб християни не користувались їх цілющими властивостями. У 1087 році віряни таємно кораблем вивезли мощі святого Миколая у місто Барі, що на березі Адріатичного моря (сучасна Італія).
Саме тому зараз Святого Миколая вшановують двічі на рік: у день його смерті – 6 грудня та у день його перепоховання – 9 травня.
Як Весняного Миколу відзначали наші предки
Найпопулярнішим свято Весняного Миколи було в гуцулів. Цього дня вони влаштовували “полонинський хід” – дозволяли худобі цілу добу ходити лугами, їсти молоду траву, щоб запастися силами. А самим вірянам було заборонено працювати.
На Поділлі господарі клали в піч шмат заліза. Вони вірили, що тоді з їхньої худобою нічого поганого не станеться – “вовк її не братиме”. А на Херсонщині ґазди шукали робітників (“строкачів”), щоб ті допомагали їм аж до Покрови 14 жовтня.
Дівчата на світанку молилися на судженого. А ввечері намагалися зустріти його під час вечірніх гулянь.
Весняний Микола. Приказки та повір’я в цей день
- До Миколи літа не буде ніколи.
- Який день на Миколу Весняного, такий і на Миколу Зимового.
- Якщо на другий день після Весняного Миколи піде дощ, все літо буде непогожим.
- Не нагодуєш цього дня голодного – сам зголоднієш.
