Ужгородський замок – це одна з найстаріших і найцікавіших пам’яток України. На його території знаходиться середньовічна церква, яка має багату і загадкову історію. Археологи Ужгородського університету вже кілька років проводять дослідження цієї сакральної споруди, яка була свідком важливих подій в історії міста і країни. Вони вивчають поховання в криптах, які ховають у собі коштовності, речі, документи та інші артефакти, які розповідають про життя і смерть людей, які тут поховані. Про знахідки журналістам Varosh розповів археолог Володимир Мойжес, доцент Ужгородського університету.
Церква багато разів перебудовувалася, але до наших днів не збереглася, оскільки 1728 року вщент згоріла. Матеріали з неї використали для будівництва вже нової споруди – римо-католицького костелу Святого Юрія на теперішній вулиці Волошина.
Макет замкової церкви святого Юрія XIII ст. в Ужгороді (фото з Вікіпедії)
Довкола церкви традиційно був цвинтар, ховали парафіян і в криптах церкви. Зокрема, тут є останки представників родини Другетів, які певний час володіли замком. Саме залишки мурів, артефакти та понад 100 поховань досліджують науковці від 2018 року, за останні три роки там розкопали 210 м².
Зібраний матеріал можна датувати в межах другої половини XІІІ – початку XVIII століть, каже Володимир Мойжес. На основі знахідок будівництво церкви датується близько 1250-ми роками. Але археологи поки не знайшли мурів ранньої церкви.
Вигляд фундаменту церкви зверху
У церкві виявили дренажну систему для відведення вологості з крипт. Також відшукали в будівельному розчині сліди дерев’яних сходинок. Внизу є вмурований кам’яний блок, в якому помітні отвори для залізних петель дверей, що вели до крипти.
Серед найцікавіших знахідок науковці називають обручку XVII ст., на якій дві долоні з’єднуються у рукостисканні. Цей жест був символом заручин і шлюбу, а належала вона молодій дівчині, з цього археологи роблять висновок, що, ймовірно, вона померла напередодні весілля. У похованні ще однієї молодої жінки віком 18-20 років знайшли кулон XVII століття.
Обручка нареченої
Серед інших коштовностей є три золоті персні, золота брошка XVII ст, оздоблена емаллю. Підвіска у вигляді птаха з розпростертими крилами, що сидить на гілці, має залишки емалі, камінці та три перлини. Круглий медальйон з мідного сплаву належить до знахідок пізнього етапу існування церкви. На ньому зображений Ігнатій Лойола, на реверсі – Франциск Ксаверія. Ще один медальйон зробили з фальшивої монети на зразок талера Тевтонського ордену.
Два релігійні медальйони-каплери (XVII ст.), які знайшли на руїнах церкви, єдині такого типу, виявлені в Україні. Одна частина овального медальйона металева з рельєфним зображенням, інша – з фаянсу зі скляною шипкою.
Єдина у своєму роді знахідка на території України – релігійний медальйон-каплер (XVII ст.)
Перстень-печатка XVI століття містить герб поки невстановленого роду, але підказки дають літери F та S. Такі печатки використовували для підпису документів. Тут зображений лев на геральдичному щиті, він стоїть на задніх лапах, а в передніх тримає тварину. Над щитом є лицарський шолом і корона.
Перстень-печатка
Окрім цінностей та прикрас, дивною знахідкою серед поховань є посуд XVIIІ століття. Дослідники припускають, що його могли там залишити грабіжники, а в посуді невеликого об’єму, ймовірно, були міцні напої.
Глечики, які, ймовірно, забули у крипті грабіжники XVIII ст.
Знайшли науковці також багато монет. Найдавніші з них датуються кінцем XI – початком XII ст. і могли належати до часу, який передував появі церкви, але коли вже було городище на Замковій горі. Рідкісною монетою для території України є пенінг або деньє графства Голландія, карбовані за правління Флоріса IV, Віллема ІІ та Флоріса V у 1222, 1243, 1256 рр.
Середньовічні монети кінця XI – початку XII ст.
Після опрацювання і документування артефакти передадуть в експозицію Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Легоцького. А дослідження церкви продовжать у наступних археологічних сезонах.
