Санта Клаус, Сент Ніколаас, Святий Миколай. “Яка радість, який рай – іде святий Миколай, / Несе нам даруночки, / Втіху і пакуночки”, – пам’ятаємо ми з дитинства і пісеньку, і віршики на честь святого, чиї образки нам також знайомі. Ми співаємо “Ой, хто, хто Миколая любить” та інше. Здавалося б, ця постать оточувала нас завжди, і відтепер 6 грудня (а хтось і 19-го) ми традиційно чекаємо на подарунки (“миколайчики”) або самі кладемо їх під подушку своїм рідним і близьким, або ж урочисто підносимо презенти різним людям
Звідки насправді постала ця традиція обдаровування? Адже не лише тим, що на його честь названо місто Миколаїв на півдні нашої країни. І не лише тим, що ім’я Микола у нас досі популярне. У нас є свій аналог Діда Мороза – святий, який не тільки приносить подарунки, а й якому довіряють діти і дорослі. (До речі, сам “імідж” Діда Мороза, від убрання – червоної шуби, шапки, патериці – до подарунків узято зі святого Миколая). Недарма 6 (19) грудня у нас діти пишуть листа святому Миколаю про свої вчинки протягом року. Це певна сповідь.
Санта Клаус, Сент Ніколаас, Святий Миколай, архієпископ Мірлікійський (Миколай-Чудотворець, Микола-Угодник) ушановується і православними, і католиками, і лютеранами, і англіканами. У церкві одна зі свічок обов’язково ставиться саме йому.
Святий Миколай – приклад того, що людина відзначається добротою і дієвою допомогою з дитинства. З якої родини походив майбутній святий? Вважають, що з моряцької чи рибальської. Батьки були християнами (вочевидь, еллінами) у місті Мирі (сьогодні Демре, Туреччина) і хрестили немовля. Отже, з народження Миколай був християнином і виховувався саме в такому дусі – рідкість як на той час
Після смерті батьків отримавши спадок, Миколай почав роздавати його нужденним. У житії сказано: коли один купець розорився та в розпачі захотів віддати своїх дочок на блуд, майбутній святий уночі потай підкидав йому по мішечку із червінцями, усього три мішечки, на кожну дочку. Таким чином, купець і збагатів, і справив придане своїм дочкам для того, щоб вдало видати їх заміж. Ось звідки традиція подарунків у цей день (це свято є і в англомовних – Санта-Клаус, і у голландців – святий Ніколаас, – і в інших народів). Вірять, що у ніч на 6 (19) грудня святий Миколай кладе слухняним дітям під подушку подарунки, а неслухняним – різку.
Цей святий, однаково близький і дітям, і дорослим, і навіть худобі. Він не просто дає подарунки, але й допомагає у навчанні, йому моляться про наукові успіхи, а також від явищ привидів, тобто галюцинацій та всілякої омани. Важливе й те, що святий Миколай боронить від наглої смерті. Також він – покровитель лучників, тобто воїнів. Ще йому повинні молитися розкаяні злодії. Святий Миколай має відношення і до медицини: його вважають своїм фармацевти. А ще примиряє ворогуючих, захищає невинно обмовлених. У житії він явився на суд, де хотіли несправедливо стратити трьох людей, і втримав занесеного над ними меча. А також святий Миколай сприяє подорожнім на суходолі та на воді – наприклад, рибалкам, морякам (звідси назва «Микола Мокрий»). Ось чому в маршрутних таксі, автобусах та іншому транспорті можна побачити його ікони. А якщо ви заблукали, помоліться святому Миколаю.
Це покровитель і вчених (у тому числі студентів), і купців (сучасних бізнесменів), і малих сих – дітей.
У народному календарі є “Микола зимовий” – 6 (19) грудня – і “Микола весінній (літній)” – 9 (22) травня. Зараз до нас у гості наближається зимовий. У народних віруваннях святий Миколай – заступник багатьом людям, покровитель землеробства, а також навіть захищає від вовків. Щоб вовки не напали на худобу, на день Миколая селяни постували, а також здійснювали різні обряди та читали замовляння. Вважали, що образ святого Миколая боронить і від граду. Отже, цей святий володів і погодою. Про грудневі свята були такі прикмети: “Варвара мостить, Сава закує, Микола прибиває”. Недарма ще у житії його стихія – вода. А ще образом святого Миколая намагалися вмилостивити домовика (якщо хотіли дізнатися про пропажу).
Таким чином, стільки вірувань і обрядів, пов’язаних зі святим Миколаєм, свідчать про те, що він близький різним людям. Де б не був його образ – у соборі, капличці, чи паперовий у машині або у гаманці – варто пам’ятати, що кожний несе відповідальність за свої вчинки перед Богом і святими. У тому числі святим Миколаєм. І що цей святий – приклад діяння, основного принципу християнства. Як казав один письменник: “Мало не робити зла, треба робити добро”. У наш час це актуально. Гаманець з грішми чи просто вчасно простягнута рука помочі, на суходолі чи на морі, зменшують зло у світі.
